Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
День пам'яті (н. ст.)
Місяця серпня на 15-й день
Слово «успіння» можна перекласти як «сон» або «смерть» — так у Церкві називають день смерті Пресвятої Богородиці.
Святе Письмо нічого не говорить нам про життя Пресвятої Богородиці після Воскресіння Христового, тому про Успіння Богородиці ми знаємо із двох латинських трактатів V століття й із послання Псевдо-Діонісія Ареопагіта. Церква вірує, що ці джерела зберігають основу того Передання, яке жило в ранній Церкві.
Згідно з Переданням Церкви, Матір Божа перед Своїм Успінням жила в Єрусалимі, проповідуючи Господа нарівні з апостолами. Одного разу під час молитви Діва Марія побачила Архангела Гавриїла, який колись сповістив Їй велику радість, що Їй судилося стати Матір’ю Спасителя світу. Цього разу Архангел повідомив, що через три дні Вона відійде до Христа.
Три дні потому в будинку апостола Іоанна, де жила Марія, зібралися й інші апостоли, які проповідували Євангеліє в різних країнах. Дивовижним чином вони були перенесені до Єрусалима, щоб попрощатися з Дівою Марією. Не було тільки Фоми, який прийшов до Єрусалима лише на третій день після поховання.
Апостоли стали свідками блаженної кончини Святої Діви. Сам Христос, оточений безліччю ангелів, з’явився, аби прийняти душу Своєї Пречистої Матері і взяти Її до раю.
Тіло Богородиці апостоли поховали в Гефсиманії, де знаходився Гроб Господній і де поховані були батьки Діви Марії та Її наречений чоловік, праведний Іосиф. Супроводжуючи гроб, апостоли й інші жителі Єрусалима несли світильники і співали псалми.
Іудейський священник Афоній, якого дратувало шанування Іісусової Матері, штовхнув гроб, бажаючи перевернути його, — і тут же був позбавлений кистей обох рук. Їх відсік ангел, який невидимо стояв поруч. «Тепер ти бачиш, що Христос є істинний Бог», — сказав Афонієві апостол Петро. Той одразу покаявся — і руки зрослися.
На третій день до гробниці Божої Матері прибув апостол Фома. Вхід в печеру відкрили, але тіла Богоматері там не було: лежали тільки Її поховальні пелени.
Того ж дня, зібравшись на спільну трапезу, апостоли почули спів ангелів. Подивившись вгору, вони побачили Пресвяту Діву, Яка, оточена ангелами, йшла по повітрю в сяйві небесного світла. Вона звернулася до них зі словами: «Радійте! Тепер Я завжди з вами».
За вченням Церкви, Христос підніс Пресвяту Богородицю у плоті у Своє Небесне Царство і поставив вище всіх ангельських сил.
Нагадаємо, що Успіння Пресвятої Богородиці є останнім двунадесятим святом церковного року. Церковне новоліття святкується 14 вересня (1 вересня за старим стилем), тож першим святом року є Різдво Богородиці, а останнім є Її Успіння. Отже, весь рік вибудовується відповідно до подій життя Божої Матері.
Святу Успіння передує двотижневий Успенський піст, який за суворістю можна порівняти з Великим постом.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице в день Успения Ее, глас 1
В рождестве́ де́вство сохрани́ла еси́,/ во успе́нии ми́ра не оста́вила еси́, Богоро́дице,/ преста́вилася еси́ к животу́, Ма́ти су́щи Живота́,// и моли́твами Твои́ми избавля́еши от сме́рти ду́ши на́ша.
Кондак Пресвятой Богородице в день Успения Ее, глас 2
В моли́твах неусыпа́ющую Богоро́дицу/ и в предста́тельствах непрело́жное упова́ние/ гроб и умерщвле́ние не удержа́ста:/ я́коже бо Живота́ Ма́терь/ к животу́ преста́ви// во утро́бу Всели́выйся присноде́вственную.
Тропaрь, глaсъ а7:
Въ ржcтвЁ дёвство сохрани1ла є3си2, во ўспeніи мjра не њстaвила є3си2, бцdе, престaвиласz є3си2 къ животY, м™и сyщи животA: и3мlтвами твои1ми и3збавлsеши t смeрти дyшы нaшz.
Кондaкъ, глaсъ в7:
Въ мlтвахъ неусыпaющую бцdу и3 въ предстaтельствахъ непрел0жное ўповaніе, гр0бъ и3 ўмерщвлeніе не ўдержaста: ћкоже бо животA м™рь, къ животY престaви, во ўтр0бу всели1выйсz приснодёвственную.
Ще в розробці