Святитель Каліник I, патріарх Константинопольський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 23-й день

Святитель Каліник, патріарх Константинопольський (693–705 рр.), спочатку був пресвітером у храмі Пресвятої Богородиці у Влахерні, а 693 року, після смерті патріарха Павла (686–693 рр.), був возведений на Константинопольський престол. У той час царював жорстокий Юстиніан II (685–695 рр.). Він почав будівництво палацу поблизу самої церкви Пресвятої Богородиці і вирішив зруйнувати її. Імператор наказав патріарху Калінику дати благословення на розбирання храму. Патріарх відповів, що має молитви лише на створення храмів, а не на руйнування. Коли храм було зруйновано, він зі сльозами вигукнув: «Слава Тобі, Господи, Який терпить усе».

Невдовзі Юстиніана спіткала кара Божа. Він був скинутий з престолу і засланий в ув’язнення до Херсона, де йому відрізали ніс, від чого він і отримав прізвисько «Коротконосий». На престол вступив Леонтій (695–698 рр.).

Десять років потому Юстиніан утік зі свого ув’язнення, зібрав військо і підступив до Константинополя. Він обіцяв патріарху й імператору, що, увійшовши до міста, нікому не заподіє жодного зла, та дав у тому клятву перед Хрестом, Євангелієм і Святими Тайнами. Однак, увійшовши до Константинополя, він одразу порушив клятву і став винищувати іменитих громадян та народ, а імператора обезголовив. Святого патріарха Каліника він повелів схопити, виколоти йому очі, відрізати язик і ніс та замурувати живого в кам’яній стіні в Римі.

За сорок днів загородження відпало, святитель Каліник був знайдений живим, хоча від знемоги ледве дихав. Через чотири дні він помер († 705 р.).

Папі Римському Іоанну VI (701–705 рр.) у тонкому сні з’явилися апостоли Петро і Павло й звеліли поховати святителя Каліника в Апостольській церкві в Римі.