25 листопада 2026
середа · 12 листопада ст. ст.
.jpg)
Свт. Іоанна Милостивого, патр. Александрійського (620). Прп. Нила посника (V). Прор. Ахії (960 р. до Р. Х.). Блж. Іоанна Власатого, Ростовського (1580). Прп. Нила Мироточивого, Афонського (XVI). Свт. Сильвестра (Малеванського), єп. Канівського (1908). Сщмч. Олександра Адріанова пресвітера (1918). Сщмчч. Константина Успенського, Володимира Красновського, Олександра Архангельського, Матфея Алоїна, Димитрія Розанова пресвітерів (1937). Сщмч. Олександра Глаголєва пресвітера, Київського (1937). Ікони Божої Матері «Милостива».
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Святителю Іоанну Милостивомуглас 8
Тропар, глас 8
В терпе́нии твое́м стяжа́л еси́ мзду́ твою́, о́тче преподо́бне,/ в моли́твах непреста́нно терпе́вый,/ ни́щия возлюби́вый и сия́ удовли́вый,/ но моли́ся Христу́ Бо́гу, Иоа́нне ми́лостиве, блаже́нне,// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 2
Бога́тство твое́ расточи́л еси́ убо́гим,/ и Небе́сное бога́тство ны́не восприя́л еси́,/ Иоа́нне всему́дре:/ сего́ ра́ди вси́ тя почита́ем,/ соверша́юще па́мять твою́,// ми́лостыни о тезоимени́те!
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Ублажає Господь убогих; тих, що голодні; тих, що плачуть; тих, кого ганьблять, — під тією умовою, якщо все це Сина Людського заради; ублажається, отже, життя, оточене всякого роду нестатками і злиднями. Утіхи, достаток, шана, за словом цим, не являють собою блага; та воно так і є. Але доки в них спочиває людина, вона не усвідомлює того. Тільки коли звільниться із зачарування їхнього — бачить, що вони не представники блага, а тільки примари його. Душа не може обійтися без утіх, але вони не в матеріальному; не може обійтися без скарбів, але вони не в золоті і сріблі, не в пишних домівках і одежах, не в цій повноті зовнішній; не може обійтися без шани, але вона не в раболіпних поклонах людських. Є інші утіхи, інший достаток, інша шана — духовні, споріднені душі. Хто їх знайде, той не захоче зовнішніх; та не лише не захоче, а зневажить і зненавидить їх заради того, що вони загороджують духовні, не дають бачити їх, тримають душу в затьмаренні, сп'янінні, у примарах. Через те такі всією душею віддають перевагу вбогості, скорботі і безвісності, почуваючись добре серед них, наче в безпечній якійсь огорожі від зачарування спокусами світу. Як же бути тим, до кого все це йде саме собою? Бути у ставленні до всього того, за словом св. апостола, як той, хто не має нічого.
Ще 1 думка
"Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення; бо віднині п'ятеро в одному домі почнуть розділятися, троє проти двох, і двоє проти трьох: батько стане проти сина, і син проти батька; мати проти дочки, і дочка проти матері; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї" (Лк. 12:51-53). Що за причина? Віруючі в Господа сповнюються зовсім іншого духу, протилежного тому, який володарював у людях до пришестя Його, тому вони і не уживаються разом. Язичницький світ переслідував виключно житейські і земні інтереси. Іудеї хоча й мали вказівки на вищі блага, але зрештою схилилися на шлях язичників. Господь, прийшовши у світ, указав людям інші скарби, поза сім'єю, поза суспільством, і збудив інші прагнення. Ті, хто приймав Його вчення, природно встановлювали спосіб життя не як раніше, через те і зазнавали неприязні, утисків, гонінь. От і розділення. Апостол Павло потім сказав, що й "усі, бажаючі жити побожно в Христі Іісусі, будуть гнані" (2 Тим. 3:12).
Так і було, і так є. Коли в суспільстві почнуть переважати житейські і земні інтереси, тоді воно неприхильно дивиться на тих, хто виявляє інші, неземні пошуки; воно навіть зрозуміти не може, як можна цікавитися такими речами, і людей, котрі слугують представниками способу життя, несхожого на їхнє життя, вони терпіти не можуть. Це здійснюється нині очевидно для всіх. Чи не знамення це часу?..
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter