Священномученик Константин Успенський, пресвітер
День пам'яті (н. ст.)
Місяця листопада на 12-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)
Священномученик Константин народився 9 квітня 1872 року в селі Алексєєвському Московської губернії в сім’ї псаломщика. 1892 року він закінчив Московську духовну семінарію і був призначений учителем Миколо-Богоявленського училища. Невдовзі він одружився з дівчиною Анною, дочкою священника Миколаївської церкви в селі Васютино Петра Деліцина. 1895 року отець Петро був на власне прохання звільнений за штат. На його місце після висвячення в сан священника був призначений отець Константин.
Понад сорок років прослужив отець Константин у Миколаївській церкві. Він показав себе добрим пастирем ввірених йому Господом словесних овець.
Коли почалися гоніння на Православну Церкву, вони торкнулися і Миколаївської парафії. На початку тридцятих років у селі Васютино було влаштовано колгосп імені Сьомого з’їзду рад. Місцева школа, де колись отець Константин викладав Закон Божий, стала місцем проведення зборів безбожників. У грудні 1935 року завідувачка васютинської школи організувала в ній читання доповіді на антирелігійну тему. Час доповіді збігся з часом богослужіння, і майже весь народ пішов у храм молитися.
У 1936 році у Васютині було заборонено дзвін, і безбожники стали знімати дзвони. Знайшлися молоді люди із місцевих, які не побоялися блюзнірствувати, і дзвони було скинуто. Але потім у селі почалася сильна пожежа, від якої вщент вигоріло двадцять чотири будинки. Полум’я дійшло до церкви. Отець Константин вийшов на ганок храму з іконою, і вогонь по молитвам священника припинився біля огорожі.
6 листопада 1937 року протоієрей Константин і його син Борис були заарештовані й ув’язнені в місті Ногінську. Слідчий допитував священника за кожним пунктом обвинувачень, заснованих на показаннях лжесвідків. Але отець Константин всі звинувачення відкинув. Не визнав себе винним і заарештований разом з ним його син Борис.
12 листопада трійка НКВС засудила протоієрея Константина на розстріл, а його сина Бориса засудила на десять років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Протоієрей Константин Успенський був розстріляний 25 листопада 1937 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.
Борис Константинович Успенський помер у Сибірському таборі, у Кемеровській області, 15 грудня 1942 року.