1 жовтня 2026
четвер · 18 вересня ст. ст.
Прп. Євменія, єп. Гортинського (VII). Мц. Аріадни (II). Мцц. Софії та Ірини (III). Мч. Кастора. Мчч. Бідзіна, Шалви та Елізбара, князів Ксанських (1660) (Груз.). Прп. Євфросинії Суздальської, у миру Феодулії (прославлення 1698). Прп. Іларіона Оптинського (1873). Сщмчч. Олексія Кузнецова і Петра Дьяконова пресвітерів (1918); сщмчч. Амфілохія (Скворцова), єп. Красноярського, Іоанна Васильєва, Бориса Боголєпова, Михаїла Скобельова, Володимира Чекалова, Веніаміна Благонадєждіна, Константина Твердислова пресвітерів і мч. Сергія Ведернікова (1937). Молченської (1405), Барської (XVII), йменованої «Цілителька» (XVIII), Староруської (повернення її до Старої Русси у 1888 р.) та Мгарської ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Преподобному Євменію, єп. Гортинськомуглас 7
Тропар, глас 7
Поще́нием житие́ твое́ укра́сил еси́,/ ни́щия возлюби́в,/ и те́м разда́л еси́ все́ име́ние твое́,/ в доброде́телех возсия́л еси́, я́ко со́лнце,/ пла́чущия утеша́я и скорбя́щия веселя́,/ и на́м испроси́, мо́лимся,/ моли́твами твои́ми, Евме́ние о́тче,// от Христа́ грехо́в проще́ние.
Кондак, глас 2
Све́том Боже́ственным просвети́вся, всеблаже́нне,/ просвеща́еши ны,/ любо́вию пою́щия твое́ честно́е и сла́вное/ и свято́е, о́тче, преставле́ние,/ иера́рше Евме́ние,// моля́ непреста́нно о всех нас.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мк. 11:27-33)
Спаситель доводить Своє небесне посланництво свідченням Іоанна Предтечі, — мовчать, бо нічого було сказати проти, а все невірують. Іншим разом ділами Своїми те саме доводив, — придумали виверт про «князя бісівського» (Мф. 9:34, 12:24, Лк. 11:15). Але коли цей виворот був виставлений цілковито недоречним, — теж замовкли, а все-таки не увірували. Так і завжди невіри не вірять, що їм не кажи та як переконливо не доводь істину: нічого не можуть сказати проти, а все не вірують. Сказати б: розум у них паралічем розбитий, та ж про інші предмети вони міркують тверезо. Лише коли про віру зайде мова, починають плутатися в поняттях і словах. Плутаються також, коли виставляють погляди свої на заміну положень віри, від Бога даних. Тут у них сумнів зводиться в таку опору, що твоя міцна скеля. Прослухайте всю їхню теорію — дитя розбере, що це сіть павутинна, а вони того не бачать. Незбагненне засліплення! Упертість невір можна ще пояснити небажанням вірити, але звідки саме небажання? І від чого воно бере в цьому випадку таку владу, що змушує людину розумну свідомо триматися нелогічного способу думок? Тут темрява — чи часом не від батька темряви вона?
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter