12 серпня 2026
середа · 30 липня ст. ст.
Апп. від 70-ти Cили, Силуана, Крискента, Єпенета й Андроника (I). Мчч. Поліхронія, єп. Вавилонського, Парменія, Єлими та Хрисотеля пресвітерів, Луки та Муко дияконів, Авдона та Сенніса, князів Персидських, і мчч. Олімпія та Максима (близько 251). Сщмч. Валентина (Уалентина) єп. і трьох учнів його, мчч. Прокула, Єфіва та Аполлонія, і прав. Авундія (близько 273). Мч. Іоанна Воїна (IV). Знайдення мощей прп. Германа Соловецького (1484). Сщмч. Іоанна Плотникова диякона (1918). Прп. Анатолія Оптинського, Молодшого (1922). Воргольської ікони Божої Матері (XVIII).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученику Іоанну Воїнуглас 4
Тропар, глас 4
Всеблага́го Бо́га и Царя́/ благове́рный раб и во́ин яви́лся еси́, Иоа́нне чудоде́телю,/ постра́дав бо ра́ди ве́ры му́жески,/ блаже́нно же сконча́в тече́ние,/ зри́ши Всетворца́ Го́спода в Небесе́х светле́йше./ От Него́же прие́м дарова́ние чуде́с,/ стра́ждущим челове́ком во вся́ких напа́стех помога́еши,/ укрепля́еши во́ины в ра́тех,/ от враго́в плене́ния, ран же и внеза́пных смерте́й и от бед лю́тых изыма́еши./ Те́мже моли́ Влады́ку Христа́, приснопа́мятне,/ да во вся́ком обстоя́нии сотвори́т нам ми́лость,/ и не введе́т нас во искуше́ния,// но спасе́т ду́ши на́ша, я́ко Человеколю́бец.
Інший тропар, глас 8
Блаже́нство ева́нгельское возлюби́в, Богому́дре Иоа́нне,/ чистоту́ се́рдца де́вством почти́л еси́./ Те́мже суету́ ми́ра сего́ пренебре́г,/ устреми́лся еси́ зре́ти Бо́га,/ И́же тя просла́ви чудесы́ во врачева́нии разли́чне стра́ждущих./ Сего́ ра́ди мо́лим тя:/ проси́ нам у Христа́ Го́спода вся́ких скорбе́й избавле́ния// и получе́ния Ца́рства Небе́снаго.
Кондак, глас 6
Благочести́ваго во́ина Христо́ва,/ победи́вшаго враги́ душе́вныя и теле́сныя богому́дренно,/ Иоа́нна му́ченика достодо́лжно пе́сньми восхва́лим,/ чудоде́йствуя бо, подае́т оби́льная исцеле́ния стра́ждущим лю́дем/ и мо́лится Го́споду Бо́гу// от вся́ких бед спасти́ правове́рныя.
Інший кондак, глас 3
Вели́кая ско́рбным лю́дем ра́дость в беда́х обрета́ешися, чудотво́рче Иоа́нне,/ вся́кия бо стра́сти моля́щим тя врачу́еши,/ исполня́я их проше́ния./ Те́мже и ны́не моли́ Го́спода,// да спасе́т ны в ми́лости Свое́й.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Господь від тих, хто хоче піти за Ним, вимагає рішучої самовіддачі: "зречись себе" (Мф. 16:24). Можна це висловити і так: кинь свої інтереси і переслідуй лише інтереси Господа. Це здійсниш, коли будеш завжди творити угодне Йому. Як же це зробити? Дивись уважно за тим, що в тобі всередині і що біля тебе зовні, і, суворо визначивши, як угодно Господу, щоб ти вчинив у такому і в такому випадку, зовнішньому або внутрішньому, чини так, не шкодуючи себе і не домішуючи сюди своїх розрахунків, з цілковитою самовіддачею. Скажеш: визначити це складно. Ні, не складно. У нас є заповіді ясні й визначені; вони виражають усе, що угодно від нас Господу. Залишається тільки зробити застосування їх до даного випадку, а це не становить великих труднощів. Досить мати здоровий глузд. Не здогадаєшся — запитай у духовного отця свого або в іншого когось, чиє слово поважаєш, і зроби за вказівкою. Але всіляко краще вдосконалювати своє міркування за допомогою читання слова Божого й отецьких писань, щоб завжди мати із собою того, хто вирішує.
Ще 1 думка
(Мф. 23:29-39)
Скільки милостей явив Господь Єрусалиму (тобто іудеям)! І, нарешті-таки, змушений був сказати: "Ось, залишається дім ваш пустий" (Мф. 23:38). Відомо всім, які були від цього наслідки: іудеї досі бездомні*. Чи не буває подібного і з душею? Дбає про неї Господь і всіляко її напоумлює; покірна йде зазначеним шляхом, а непокірна залишається у своєму противленні Божому покликанню. Але Господь не кидає і її, а вживає всі засоби, щоб її напоумити. Зростає завзятість — зростає і Божий вплив. Але всьому міра. Душа доходить до озлоблення, і Господь, бачачи, що вже нічого більше зробити з нею не можна, залишає її в руках падіння свого — і гине вона, подібно до фараона. Ось і візьми всякий, кого борють пристрасті, собі звідси урок, що не можна безкарно продовжувати поблажку до кінця. Чи не час кинути, і не іноді тільки собі відмовляти, а зробити вже рішучий поворот? Адже ніхто не може сказати, коли переступить межу. Можливо, ось-ось і кінець Божому довготерпінню.
*На час написання твору святителя Феофана.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter