11 серпня 2026
вівторок · 29 липня ст. ст.
%20ікона%20Божої%20Матері.jpg)
Мч. Каліника (III–IV).Мц. Серафими діви (117–138). Різдво святителя Миколая, архієп. Мир Лікійських (III). Мц. Феодотії та трьох чад її (304). Свт. Лупа, єп. Труа (479). Мч. Євстафія Мцхетського (589) (Груз.). Прмч. Михаїла (IХ). Прпп. Константина і Косми Косинських, Староруських (ХIII). Мч. Даниїла Черкаського (1766). Прмчч. Серафима (Богословського) і Феогноста (Пивоварова) (1921); прмч. Анатолія (Смирнова) (після 1930); сщмч. Олексія Красновського пресвітера, прмч. Пахомія (Русина) (1938). Ладанської (Прилуцької) (XVII) та Рудосільської (XIX) ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученику Каліникуглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченик Твой, Го́споди, Каллини́к/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 2
Го́рняя кра́сная досто́йно ны́не насле́довал еси́:/ Христо́вою бо зело́ любо́вию разже́гся,/ на огнь, Каллини́че, тем му́жественно дерзну́л еси́,/ Ему́же и ны́не предстоя́,// не преста́й моля́ о всех нас.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 23:23-28)
"Очисти... внутрішнє, щоб і зовнішнє... чисте було" (Мф. 23:26). Зовнішня поведінка у нас у суспільстві завжди майже справна: боїмося суду людського і стримуємося. Якщо ж і зовні віддаються порокам, то це вже остання справа; значить, сором всякий втрачено. Але за доброї поведінки видимої не завжди буває добрим внутрішній устрій думок і почуттів. Там дається повна свобода самодогоджанню, яку зовні і задовольняють, наскільки це виносить людське око і наскільки можна прикрити від нього справи свої. Це точнісінько труна розфарбована. Водночас внутрішня нечистота робить нечистим і зовнішнє. Очисти ж це внутрішнє — тоді і зовнішнє стане чистим, і весь будеш чистий, зробишся посудиною, придатною для всякого доброго вжитку домогосподарю (2 Тим. 2:21). Дивуватися треба, чому це внутрішнє залишається в нехтуванні: адже погибелі собі ніхто не хоче. Правильно, ворог тримає таку душу в засліпленні: що це нічого, аби явних гріхів не було; або навчає її відкладати на завтра головну справу — завтра займемося серйозно собою як слід, а нині нехай душа потішиться пристрасними думками й мріями, якщо не справами. Постережімося, як би не застаріти в цьому настрої і як би виправлення для нас так само не стало неможливим, як переучування старого.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter