10 серпня 2026
понеділок · 28 липня ст. ст.
Смоленської ікони Божої Матері, йменованої «Одигітрія» («Провідниця») (принесена з Царгорода в 1046 р.). Апп. від 70-ти Прохора, Никанора, Тимона і Пармена дияконів (I). Мчч. Юліана (II), Євстафія (близько 316) та Акакія (близько 321). Прп. Павла Ксиропотамського (820). Прп. Ірини Хрисоволантської, Каппадокійської (921). Свт. Питирима, єп. Тамбовського (1698). Сщмч. Миколая Пономарьова диякона (1918); прмч. Василія (Ерекаєва), прмцц. Анастасії (Камаєвої) та Єлени (Асташикіної), мчч. Арефи Єрьомкіна, Іоанна Ломакіна, Іоанна Сельманова, Іоанна Мільошкіна і мц. Маври Моїсеєвої (1937). Гребневської (1380), Густинської «Одигітрії» (1670), Костромської (1672), Нанківської (1690) та «Розчулення» Серафимо-Дивєєвської (1885) ікон Божої Матері. Шановані списки зі Смоленської ікони Божої Матері: Устюженська (1290), Видропуська (ХV), Воронінська (1524), Христофорівська (ХVI), Супрасльська (ХVI), Юзька (1615), Ігрицька (1624), Шуйська (1654–1655), Седмиєзерна (ХVII), Сергієвська (у Троїце-Сергієвій Лаврі) (1730).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Богородиціглас 4
Тропар, глас 4
К Богоро́дице приле́жно ны́не притеце́м,/ гре́шнии и смире́ннии, и припаде́м,/ в покая́нии зову́ще из глубины́ души́:/ Влады́чице, помози́, на ны милосе́рдовавши,/ потщи́ся, погиба́ем от мно́жества прегреше́ний,/ не отврати́ Твоя́ рабы́ тщи,// Тя бо и еди́ну наде́жду и́мамы.
Кондак, глас 6
Предста́тельство христиа́н непосты́дное,/ хода́тайство ко Творцу́ непрело́жное,/ не пре́зри гре́шных моле́ний гла́сы,/ но предвари́, я́ко Блага́я, на по́мощь нас,/ ве́рно зову́щих Ти:/ ускори́ на моли́тву и потщи́ся на умоле́ние,// предста́тельствующи при́сно, Богоро́дице, чту́щих Тя.
Інший кондак, глас 6
Не и́мамы ины́я по́мощи,/ не и́мамы ины́я наде́жды,/ ра́зве Тебе́, Влады́чице,/ Ты нам помози́,/ на Тебе́ наде́емся/ и Тобо́ю хва́лимся,/ Твои́ бо есмы́ раби́,// да не постыди́мся.
Апостоламглас 3
Тропар, глас 3
Апо́столи святи́и,/ моли́те Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.
Кондак, глас 1
Диа́кони честни́и,/ и самови́дцы Сло́ва,/ и сосу́ди избра́ннии яви́стеся ве́ры,/ Никано́р, Про́хор, Парме́н и Ти́мон, сла́внии,/ те́мже днесь свяще́нную па́мять ва́шу пра́зднуем,// в весе́лии се́рдца вас ублажа́юще.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 23:13-22)
"Горе вам... що зачиняєте Царство Небесне людям" (Мф.23:13). Це сказано архієреям, які й самі не вчать народ спасительному шляху, і священників не примушують робити те саме; сказано і священникам, які залишають народ у нехтуванні, не піклуючись тлумачити їм, що потрібно для спасіння душі. Від цього народ перебуває в сліпоті, і одна частина залишається в упевненості, що йде справно; інша хоч і помічає, що в неї не так діло йде, але не йде куди слід, бо не знає, як і куди йти. Від цього різні безглузді поняття в народі; від цього знаходять у нього прийом і розкольники, і молокани, і хлисти, від цього зручно йде до нього і всяке зле вчення. Священник зазвичай думає, що в нього в парафії все справно, і хапається за справу тільки тоді, коли це зло вже розростається і виходить назовні. Але тоді вже нічого не поробиш. Священник першою справою совісті своєї повинен вважати - дорослих вдосконалювати у веденні християнської віри, а юне, народжене покоління, з перших свідомих років готувати, тлумачачи їм, що потрібно і можна їм знати. Шкіл годі чекати. Це треба робити словесно, збираючи дітей до церкви і в дім недільними вечорами, або коли і як буде зручніше.
Ще 1 думка
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter