Мученик Каліник Кілікійський

Місяця липня на 29-й день

Святий мученик Каліник (III–IV), родом із Кілікії, з дитинства був вихований у християнській вірі. Сумуючи через те, що багато заблукалих людей гине для вічності, поклоняючись ідолам, він пішов містами і селищами проповідувати язичникам Іісуса Христа і Його вчення. Словом Божим він багатьох навертав до християнства.

У галатійському місті Анкірі святий сповідник був затриманий і представлений на суд до правителя Сакердона, жорстокого гонителя християн. Правитель, погрожуючи муками і смертю, наказав святому принести жертву ідолам, але він з безстрашністю заявив, що не боїться мук, бо кожен, хто вірить у Христа, отримує від Нього сили у випробуваннях, а після смерті успадковує вічне блаженне життя.

Святого жорстоко били волов’ячими жилами і залізними гребенями рвали тіло, але він переносив усе з терпінням і спокоєм. Це привело в ще більшу лють Сакердона, і він наказав взути святого в чоботи з гострими гвіздками всередині і батогами гнати мученика в місто Гангр на спалення.

Шлях був важким, і воїни, які супроводжували засудженого, знесилилися від спраги. У розпачі вони стали просити святого, щоб він вимолив у Господа рятівну воду. Незлобивий святий, зглянувшись над своїми мучителями, за допомогою Божою, відкрив дивовижне джерело в камені.

Здивовані воїни перейнялися співчуттям до свого спасителя і хотіли навіть відпустити його, але страх перед покаранням змусив їх повести мученика далі. У Гангрі святий Каліник, з радістю віддавши подяку Господу, Який сподобив його мученицького вінця, сам увійшов у палаюче вогнище і віддав душу Богові. Тіло його, яке залишилося неушкодженим, віряни з честю віддали похованню.

Тропарі, кондаки, молитви та величання