Апостоли від сімдесяти Сила, Силуан, Крискент, Єпенет і Андроник

Місяця липня на 30-й день / січня на 4-й день

Апостол від сімдесяти святий Сила був у первісній Єрусалимській Церкві чоловіком шанованим, “начальником між братами” (Діян. 15:22). Після Собору апостолів, що відбувся в Єрусалимі 51 року, з питання про необхідність дотримання Мойсеєвого закону християнами з язичників, апостоли відправили послання антіохійським християнам через апостолів Павла і Варнаву, в якому повідомляли, що рішенням Собору християни з язичників звільнялися від дотримання приписів Мойсеєвого закону. Було ухвалено для них утримуватися від куштування ідоложертвенного, від блуду, від вдавленини і крові та не робити іншим того, чого собі не бажають (Діян. 15:20-29).

Разом з апостолами Павлом і Варнавою до Антіохії були послані Собором члени Єрусалимської Церкви святі Сила та Іуда для роз’яснення послання словесно, що вони обидва і виконали за сприяння благодаті Святого Духа. Потім святого Іуду відпустили до Єрусалима, а святий Сила залишився в Антіохії і ревно допомагав апостолу язичників у його місіонерських подорожах з Євангельською проповіддю. Апостоли відвідали Сирію, Кілікію, Македонію.

У місті Филипах їх звинуватили в тому, що вони збурюють народ, за що святих апостолів схопили, били палицями, а потім кинули до в’язниці. Опівночі, коли святі апостоли Павло і Сила молилися, раптом стався сильний землетрус, кайдани спали з них і двері темниці розчинилися. Темничний сторож, злякавшись, що в’язні втекли, хотів накласти на себе руки, але його утримав апостол Павло. Тоді, з трепетом припавши до ніг апостолів, він з вірою прийняв від них благовістя про Христа, вивів їх із в’язниці, привів у свій дім, омив їхні рани й охрестився з усіма своїми домашніми.

З Филип апостоли Павло і Сила пішли до міст Амфіполя, Аполлонії і Солуні, здобуваючи в кожному місті нових учнів Христових і утверджуючи церкви.

У Коринфі святий апостол Сила був висвячений на єпископа, і там він, звершивши багато знамень і чудес, закінчив своє життя.

Святий апостол Силуан проповідував Слово Боже разом із верховними апостолами Петром і Павлом. У Першому соборному посланні святий апостол Петро згадує про нього: “Це коротко написав я вам через Силуана, вірного, як думаю, вашого брата” (1Пет. 5:12). Святий Силуан був поставлений єпископом у Солунь і там мученицьки помер, зазнавши багато скорбот і напастей заради Господа.

Про святого апостола Крискента згадує святий апостол Павло у Другому посланні до Тимофія (2Тим. 4:10), кажучи, що Крискент пішов із проповіддю до Галатії. Там він був поставлений єпископом, а потім проповідував Слово Боже в Галлії. У місті Вієнні апостол Крискент поставив єпископом свого учня Захарію. Повернувшись до Галатії, він мученицьки помер під час правління царя Траяна (98-117).

Святий апостол Єпенет був поставлений єпископом у Карфагені. У Посланні до Римлян (Рим. 16:5) святий апостол Павло пише: “Вітайте улюбленого мого Єпенета, який є начаток Ахаії для Христа” (Рим. 16:5). У тому ж Посланні апостол Павло згадує й апостола Андроника: “Вітайте Андроника і Юнію, родичів моїх і в’язнів зі мною, які прославилися між апостолами і ще раніше мене увірували в Христа” (Рим. 16:7).

Святий апостол Андроник був єпископом у Паноннії.

Тропарі, кондаки, молитви та величання