3 вересня 2025

середа · 21 серпня ст. ст.

Сьогодні
Ап. від 70-ти Фадея (близько 44)Мц. Васси та чад її, мчч. Феогнія, Агапія і Піста (305–311)Прп. Аврамія трудолюбного, Печерського, в Ближніх печерах (ХII–ХIII)Прп. Аврамія Смоленського (ХIII)Прп. Марфи Дивєєвської (1829)сщмч. Павла Ягодинського пресвітера (1937)сщмч. Феодора Каллістова пресвітера (1937)Прмч. Ігнатія (Даланова) ієромонаха (1942)Явлення Світлописаного образа Пресвятої Богородиці в Руському на Афоні Свято-Пантелеймонівському монастирі (1903)

Cедмиця 13-та після П’ятидесятниці · Глас 3 · Пісний день

Ап. від 70-ти Фадея (близько 44). Мц. Васси та чад її, мчч. Феогнія, Агапія і Піста (305–311). Прп. Аврамія трудолюбного, Печерського, в Ближніх печерах (ХII–ХIII). Прп. Аврамія Смоленського (ХIII). Прп. Марфи Дивєєвської (1829). Сщмч. Олександра Єлоховського пресвітера (1918); сщмч. Павла Ягодинського пресвітера (1937); сщмч. Феодора Каллістова пресвітера (1937). Прмч. Рафаїла (Момчиловича) (1941) (Серб.). Прмч. Ігнатія (Даланова) ієромонаха (1942). Явлення Світлописаного образа Пресвятої Богородиці в Руському на Афоні Свято-Пантелеймонівському монастирі (1903).

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол2Кор. 9:12-10:7 (зач. 189)
ЄвангелієМк. 3:20-27 (зач. 13)

Тропарі та кондаки

Апостолу Фадеюглас 2

Тропар, глас 2

Днесь Еде́с град весели́тся,/ прие́м тобо́ю Креще́ния ба́ню,/ и А́вгарь, страсте́й премене́н, твою́ па́мять сла́вит./ С ни́миже пое́м и мы:/ весе́лия духо́внаго испо́лни живо́т наш/ и стра́сти исцели́,// Фадде́е апо́столе, моли́твами твои́ми.

Інший тропар, глас 3

Апо́столе святы́й Фадде́е,/ моли́ Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.

Кондак, глас 4

Я́ко звезду́ пресве́тлую/ Це́рковь тя стяжа́,/ апо́столе Фадде́е,/ чудесы́ твои́ми всегда́ просвеща́ема,// спаси́ ве́рою чту́щия па́мять твою́.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мк. 3:20-27)

"Якщо царство розділиться саме в собі, не може встояти царство те" (Мк.3,24). Допоки всередині переважає однодумність лукавства гріховного, доти міцним буває в нас царство темряви й гріха, але коли благодать Божа полонену гріхом частину духу приверне до себе, визволивши її з полону, тоді відбувається всередині поділ: гріх на одному боці, добро - на іншому. Якщо, внаслідок цього збудження, свідомістю і свободою людина поєднується з добром, гріх втрачає всяку опору і йде до розкладання. Сталість у прийнятому доброму намірі й терпіння в трудах над ним, зовсім порушують гріх і винищують. Тоді починається царство добра всередині, і стоїть, поки не закрадеться якийсь злий намір і, привернувши до себе волю, не спричинить знову розділення. Дай тільки хід гріховному потягу, що зародився, поєднайся з ним і зроби його справою - знову почне добро слабшати, а зло рости, поки зовсім його не винищить. Це майже безперервна історія внутрішнього життя в тих, хто слабкосердий і не має твердої вдачі.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter