Священномученик Павло Ягодинський, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 21-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Павло Ягодинський народився 8 грудня 1879 року в селі Сайгуші Ардатівського повіту Симбірської губернії, нині Чамзинський район Республіки Мордовія. Він походив із сім’ї псаломщика місцевої церкви. Павло здобув освіту в духовній семінарії, а в 1900 році одружився і прийняв дияконський сан. Служив отець Павло в селі Шугурово Ардатівського повіту Симбірської губернії. Через деякий час він був висвячений на ієрея.

Згідно зі спогадами, отець Павло був людиною працьовитою, доброю, гранично чесною. Він не прагнув приховувати свої думки з приводу того, що відбувається в післяреволюційні роки, і говорив про те, що його тривожило. Саме тому його ім’я потрапило в списки учасників «контрреволюційного куркульського повстання», яке спалахнуло в повіті в 1919 році.

1929 року священник був заарештований за звинуваченням у «несплаті державних податків» і засуджений на вісім місяців виправно-трудових робіт. Після виходу на свободу він знову став служити в церкві села Шугурово. Отець Павло старанно виконував свій священницький обов’язок: охрещував новонароджених, вінчав, відспівував. Багатьох він спонукав до жвавої діяльності, багатьох надихав теплим схваленням, слабких підтримував, скривджених захищав.

У 1930 році церкву села Шугурово було закрито, а отця Павла було заарештовано. Після звільнення в 1933 році він став служити в церкві села Бузаєво Большеберезниківського району Мордовської АРСР. Дружина у священника до цього часу померла, і він жив по черзі у своїх синів. Кожен із них уже визначив свій шлях і влаштувався в новому житті.

Одного разу в отця Павла відбулася розмова з головою сільської ради, який радив священникові «залишити своє ремесло, відмовитися від сану і вступити куди-небудь на певну роботу». Але майбутній священномученик на це відповів: «Ні, я не відмовлявся і не думав відмовлятися від сану священника. Робити це мені не дозволяють мої релігійні переконання, помру в сані священника».

5 серпня 1937 року відбувся третій і останній арешт. У будинку в отця Павла було проведено обшук, але нічого виявлено не було. Було сформульовано обвинувачення: «Брав активну участь в організації контрреволюційного куркульського повстання і закликав населення до терактів над комуністами».

Отець Павло винним себе не визнав. На допиті заарештований священник підтвердив свої слова, що не має наміру знімати з себе сан, і заявив, що «хоча я і переконаний вірянин, але антирадянської агітації ніде не проводив».

Трійка при НКВС Мордовської АРСР засудила ієрея Павла Ягодинського на найвищу міру покарання. 3 вересня 1937 року він був розстріляний.