16 листопада 2024

субота · 3 листопада ст. ст.

Сьогодні
Мчч. Акепсима єп., Іосифа пресвітера та Аїфала диякона (IV)Оновлення храму вмч. Георгія в Лідді (IV)Прав. Снандулії (IV).Сщмч. Миколая Динарієва пресвітерасщмчч. Василія АрхангельськогоОлександра ЗвєрєваВолодимира ПисареваСергія КедроваМиколая П’ятницькогоОлександра ПарусниковаКосми Петриченко пресвітерівмц. Євдокії Сафронової (1938)сщмч. Сергія Станіславлєва диякона (1942)

Cедмиця 21-ша після П’ятидесятниці · Глас 3 · Посту немає

Мчч. Акепсима єп., Іосифа пресвітера та Аїфала диякона (IV). Оновлення храму вмч. Георгія в Лідді (IV). Мчч. Аттика, Агапія, Євдоксія, Катерія, Істукарія, Пактовія, Ніктополіона та дружини їхньої (близько 320). Прп. Акепсима (IV). Прав. Снандулії (IV). Сщмч. Миколая Динарієва пресвітера і мч. Павла Парфьонова (1918); сщмчч. Василія Архангельського, Петра Орленкова, Василія Покровського, Олександра Звєрєва, Володимира Писарева, Сергія Кедрова, Миколая П’ятницького, Вікентія Смирнова, Іоанна Кесарійського, Петра Косменкова, Олександра Парусникова, Павла Андрєєва, Косми Петриченко пресвітерів і Симеона Кречкова диякона (1937); мц. Євдокії Сафронової (1938); сщмч. Сергія Станіславлєва диякона (1942).

Читання Святого Письма

На літургії

Рядове

Апостол2Кор. 3:12-18 (зач. 174)
ЄвангелієЛк. 9:1-6 (зач. 40)

Мученикам

АпостолЕф. 6:10-17 (зач. 233)
ЄвангелієЛк. 21:12-19 (зач. 106)

Тропарі та кондаки

Мученикамглас 4

Тропар, глас 4

Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего:/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак, глас 2

Боже́ственная, му́дре, непоро́чно тайноводи́л еси́,/ же́ртва прия́тна был еси́, Богоблаже́нне:/ Христо́ву бо пил еси ча́шу сла́вно, свя́те Акепси́мо,/ со страда́льцы твои́ми,// моля́ся непреста́нно о всех нас.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 21:12-19)
"І зненавидять вас усі за ім'я Моє" (Лк. 21:17). Хто вдихне в себе хоч мало духу світу, той стає холодним до християнства та його вимог. Байдужість ця переходить у ворожість, коли довго в ній залишаються, не оговтуючись, і особливо коли при цьому захоплять звідкись дрібку хибних учень. Дух світу з хибними ученнями — дух, неприязний Христу: він антихристовий; розширення його — розширення ворожого ставлення до християнського сповідання і християнських порядків життя.

Здається, навколо нас діється щось подібне. Поки що ходить усюди тільки зле гарчання; але не дивно, що скоро почнеться і передбачене Господом: "покладуть на вас руки ... і гнатимуть вас ... віддані будете ... і умертвлять вас" (Лк. 21:12,16). Дух антихристовий завжди один; що було спочатку, те буде і тепер, в іншій, можливо, формі, але в тому ж значенні. Як же бути? "Терпінням вашим спасайте душі ваші" (Лк. 21:19). Терпи з твердим словом сповідання істини в устах і в серці.

Ще 2 думки

(Лк. 9:1-6)
«І послав їх (святих апостолів) проповідувати Царство Боже» (Лк. 9:2). Цього разу тільки по Палестині, а потім і по всьому світу. Проповідь, розпочата тоді, не припиняється досі. Щодня чуємо ми передане святими апостолами від імені Господа у Святому Євангелії та посланнях апостольських. Час не робить різниці: ми чуємо святих апостолів і Самого Господа так, наче б вони були перед нами, і сила, що діяла в них, діє досі в Церкві Божій. Ні в чому і нікого з віруючих не позбавляє Господь: що мали перші, те мають і останні. Віра завжди так містила це і містить. Але прийшла зарозумілість* і розділила між теперішнім і первинним. Зарозумілості здалася тут прірва велика, голова запаморочилася, очі затьмарилися, і Господь зі святими апостолами занурилися в неї в темряву, яка здається їй непроникною. І по заслузі їй: нехай пожинає плоди свого сіяння; в ній один тільки крах духу. Що вона точно загрузла в темряві й не бачить світла, зізнання в цьому не можна не визнавати щирим — але хто винен? Зарозумілість сама себе отуманила і продовжує туманити. Досі нічого ще не сказала вона такого, через що можна було б слова Письма новозавітного не вважати істинним словом святих апостолів і Самого Господа. Тільки безустанно волає: «Я не бачу, я не бачу». — Віримо, віримо, що не бачиш! Але перестань випускати з себе туман — атмосфера біля тебе провітриться, світло Боже тоді, можливо, покажеться і побачиш що-небудь. — «Але ж це те саме, що перестати мені бути мною». — Яка біда! Ну, перестань; іншим спокійніше буде. — «Ні, не можна. Мені визначено бути до кінця віку, "щоб виявилися вмілі"».
*Святитель Феофан часто використовує слово «суемудрие», передане тут як «зарозумілість», коли має на увазі людей, які більше довіряють своїй розумності, ніж Божому Слову.

(Еф. 6:10-17)
Апостол одягає християн у всеозброєння Боже. Доречно підійшло це слідом за попереднім уроком. Бо якщо хто, послухавши покликання Божого, сприйняв початок нового життя, за допомогою благодаті Божої, доклавши до того зі свого боку "все старання" (2 Пет. 1:5), то на нього після цього чекає не спочивання на лаврах, а боротьба. Він залишив світ — світ за це почне гнати його; він врятувався від влади диявола — диявол гнатиме слідом за ним і ставитиме йому пастки, щоб збити його з доброго шляху і знову повернути у свою сферу; він зрікся себе, відкинув самість з усією ордою пристрастей, але цей гріх, який живе в нас, не відразу розлучається зі своїм привільним життям у самодогоджанні і щохвилини буде зазіхати під різними приводами знову оселитися всередині тих самих порядків життя, які так багато живили й годували його колись. Три вороги — кожен з незліченним військом — але головнокомандувач — диявол, а найближчі помічники його — біси. Вони всім орудують у гріховному житті, противнику життя духовного. Тому Апостол проти них і озброює християнина, так ніби інших не було зовсім. Каже: "наша боротьба не проти крові й плоті, а проти начальств, проти властей, проти мироправителів темряви цього віку, проти духів злоби піднебесних" (Еф. 6:12). Бо якби не було їх, і битви, можливо, не було б. Так само якщо вони відбиті і переможені, то відбиття і поразка інших нічого вже не варті. Отже, дивись усякий, куди слід спрямовувати стріли або, принаймні, з якого особливо боку слід себе захищати. І захищай! Апостол прописав кілька знарядь, але всі вони сильні лише Господом. Тому досвідчені борці духовні й передали нам: іменем Господа Іісуса бий ворогів.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter