17 листопада 2024
неділя · 4 листопада ст. ст.
Прп. Іоанникія Великого (846). Сщмчч. Никандра, єп. Мірського, та Єрмея пресвітера (I). Прп. Никандра Городноєзерського (ХVI). Блж. Симона, Христа заради юродивого, Юр’євецького (1584). Свт. Павла Тобольського (1770). Св. Миколая Виноградова спов., пресвітера (1931). Прмц. Євгенії (Лисової) (1935). Сщмч. Олександра Петропавловського пресвітера (1937); сщмч. Ісмаїла Базилевського пресвітера (1941).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділіглас 4
Тропар, глас 4
Све́тлую воскресе́ния про́поведь/ от А́нгела уве́деша Госпо́дни учени́цы/ и пра́деднее осужде́ние отве́ргша,/ апо́столом хва́лящася глаго́лаху:/ испрове́ржеся сме́рть,/ воскре́се Христо́с Бо́г,// да́руяй ми́рови ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 4
Спа́с и Изба́витель мо́й/ из гро́ба, я́ко Бо́г,/ воскреси́ от у́з земноро́дныя,/ и врата́ а́дова сокруши́,// и я́ко Влады́ка воскре́се тридне́вен.
Преподобному Іоанникію Великомуглас 8
Тропар, глас 8
Сле́з твои́х тече́ньми пусты́ни безпло́дное возде́лал еси́,/ и и́же из глубины́ воздыха́ньми во сто трудо́в уплодоноси́л еси́,/ и был еси́ свети́льник вселе́нней,/ сия́я чудесы́, Иоанни́кие о́тче наш:// моли́ Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 8
Звезда́ яви́лся еси́ всесве́тлая, в ми́ре просвеща́яй,/ и су́щия во мра́це страсте́й облистава́яй:/ врач же крепча́йший яви́лся еси́,/ но я́ко прия́л еси́ благода́ть исцеле́ний,/ прося́щим тя пода́ждь исцеле́ние, да зове́м:/ ра́дуйся, о́тче Иоанни́кие.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 4:25-5:12)
У висловах Своїх про блаженства (Мф. 5:1-12) Господь зображує райське серце.
До настрою його входять: смирення, плач і сокрушення, лагідність і безгнів'я, правдолюбність повна, милостивість досконала, чистота серця, миролюбність і миротворення, терпіння лих, наклепів та гонінь за віру і життя християнське. Хочеш раю — будь таким. І тут ще передчуватимеш рай, у який готовим вступиш після смерті, як переднаречений спадкоємець.
Ще 2 думки
(Лк. 8:41-56)
Іаїр голосно, при всіх впавши до ніг Спасителя, благав Господа про зцілення дочки своєї, і був почутий. Господь, нічого не сказавши, негайно встав і пішов до нього. На шляху до Іаїра зцілилася кровоточива жінка, звісно, теж не без молитви з її боку, хоч вона й не благала словом і не падала ниць до ніг Господніх: у неї була сердечна молитва віри. Господь почув її і дав зцілення. Тут все відбувалося потаємно. Кровоточива серцем звернулася до Господа; Господь чув цей крик серця і задовольнив прохання. У цієї жінки і в Іаїра молитва, по суті, однакова, хоча й можна розрізняти в них деякі ступені. Такі-то молитви, сповнені віри, надії і відданості ніколи не бувають не почуті. Кажуть іноді: "молюся, молюся, а молитва моя все-таки не чується". Але потрудися зійти в міру молитви невідмовної, ти і побачиш, чому вона не почута. Якщо ти будеш у молитовному положенні, як Іаїр, або в простому звичайному, як усі оточуючі, подібно до кровоточивої, коли зрушиться у серці твоєму справжня молитва, вона, безсумнівно, ввійде до Господа і прихилить Його на милість. Уся справа в тому, як дійти до такої молитви. Трудись і дійдеш. Усі чини молитовні мають на меті піднести молитвеників до такої міри молитви, і всі, хто розумно проходить цей молитовний курс, досягають мети своєї.
(Гал. 5:22-6:2)
"Ті, котрі Христові, плоть свою розп'яли з пристрастями й похотями" (Гал. 5:24). Нині перевернувся цей порядок: розпинають плоть, але не з пристрастями і похотями, а пристрастями і похотями. Скільки мучать нині тіло обжерливістю, пияцтвом, блудними справами, танцями та гуляннями! Найжорстокіший господар не мучить так свою ледачу тварину. Якби дати нашій плоті свободу і розум, то перший голос її був би проти хазяйки своєї — душі, що вона незаконно втрутилася в її справи, внесла в неї пристрасті, їй чужі, і, виконуючи їх у ній, мучить її. По суті, потреби тіла нашого прості й без пристрастей. Подивіться на тварин: не об'їдаються, зайвого не сплять, задовольнивши тілесні потреби своєчасно, потім цілий рік залишаються спокійними. Це лише душа, забувши свої найкращі прагнення, налаштувала собі з простих потреб тіла безліч протиприродних прагнень, які через безмірність свою стали протиприродними і тілу. Усіляко, однак, щоб відсікти від душі прищеплені нею до себе пристрасті плотські, необхідно розпинати плоть, тільки зовсім у протилежному розумінні, тобто не даючи їй вдосталь і необхідного, або задовольняючи її потреби незрівнянно меншою мірою, ніж скільки вимагає її природа.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
_thumb.jpg)


_thumb.jpg)
_thumb.jpg)
_thumb.jpg)
_thumb.jpg)