Священномученик Ісмаїл Базилевський, пресвітер
День пам'яті (н. ст.)
Місяця листопада на 4-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)
Священномученик Ісмаїл Миколайович Базилевський народився 7 липня 1881 року в селі Ново-Макаровка Полянського (можливо Ново-Хоперського) повіту Воронезької губернії в сім’ї псаломщика. Усього в родині було семеро дітей.
Ісмаїл закінчив Воронезьку духовну семінарію близько 1901 року. З 1901 до 1909 року він служив учителем сільської школи. Протягом деякого часу священномученик працював управителем у поміщика Рєзнікова.
1915 року Ісмаїл був висвячений на ієрея. Він служив у селі Отскочне Липецької області. 1930 року церкву було закрито, після чого отець Ісмаїл оселився у Воронежі.
1940 року священника було заарештовано. Обвинувачення було наступним: «антисемітизм, вороже налаштований до радянської влади, серед свого оточення поширював контрреволюційну агітацію». Отця Ісмаїла засудили на десять років виправно-трудових таборів і позбавлення виборчих прав на п’ять років після цього. У березні наступного року його відправили етапом до Карагандинського виправно-трудового табору.
Там він був вдруге заарештований 31 серпня 1941 року за звинуваченням у тому, що «систематично в липні–серпні 1941 р. серед ув’язнених висловлював контрреволюційні вигадки наклепницького характеру, вихваляв капіталістичний лад». Отець Ісмаїл винним себе не визнав.
4 листопада 1941 року священномученика засудили на страту. Після закритого судового засідання суду він, не погодившись з винесеним вироком, подав касаційну скаргу до Верховного суду Казахської РСР. У ній він повністю спростовував висунуті проти нього звинувачення і просив призначити перегляд справи. Але касаційна скарга не вплинула на вирок.
17 листопада 1941 року отець Ісмаїл був розстріляний. Місце його поховання невідоме.
У 2000 році священномученик Ісмаїл Базилевський був прославлений в лику святих.