Священномученик Миколай П’ятницький, пресвітер
День пам'яті (н. ст.)
Місяця листопада на 3-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)
Священномученик Миколай народився 3 березня 1884 року у місті Лодейне Поле Санкт-Петербурзької губернії у сім’ї псаломщика Олексія П’ятницького. Після закінчення духовного училища він вступив служити псаломщиком до храму в селі Кривий Пояс. У 1910 році його перевели до храму в селі Кривандіно Єгор’євського повіту Рязанської губернії.
1913 року Миколай Олексійович був висвячений в сан священника до одного із храмів у місті Тюмені. У 1919 році Тюмень була зайнята військами Колчака. Пізніше разом з ними під час загального відступу білих отець Миколай дійшов до Томська. Коли стало очевидно, що білий рух буде розгромлено, він вирішив не йти з білими за кордон і повернувся до Тюмені на колишнє місце служіння. 1921 року священник був переведений до одного із храмів міста Ялуторовська Тюменської області і служив тут до 1931 року.
Того року Тюменське ОДПУ заарештувало священника, і близько пів року він перебував у тюремному ув’язненні. Після звільнення він переїхав до Московської області і служив у храмі села Нікольський Погост.
29 жовтня 1937 року отця Миколая заарештували за звинуваченням у контрреволюційній діяльності й поширенні провокаційних чуток про радянську владу і ув’язненили до Таганської в’язниці в Москві. Усі звинувачення священник відкинув.
14 листопада трійка НКВС засудила його на розстріл. Священник Миколай П’ятницький був розстріляний 16 листопада 1937 року і похований у невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.