Священномученик Косма Петриченко, пресвітер
День пам'яті (н. ст.)
Місяця листопада на 3-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)
Священномученик Косма народився у слободі Рибушка Саратовської губернії (нині село у Саратовському районі) 1869 року в селянській сім’ї. До революції він займався селянською працею і не здобув духовної освіти. Будучи глибоко віруючою людиною, Косма Никифорович прислуговував у місцевій церкві на честь Різдва Христового і добре вивчив богослужбовий устав.
Після революції він продовжував займатися землеробством, утримував господарство й у вільний час прислуговував у храмі. У роки становлення нової деспотичної і атеїстичної влади відстоювання принципів релігійного життя саме собою було вже подвижничеством. Косма Никифорович наважився на такий жертовний крок. Він передав своє господарство дочці Анастасії, а сам подав прохання про прийняття священного сану. 1928 року митрополитом Саратовським Серафимом (Александровим) він був висвячений на ієрея до Рибушкинського храму Різдва Христового.
1935 року церкву в слободі Рибушка було закрито. В умовах посилених гонінь на Православ’я отець Косма не припиняв своєї пастирської діяльності. У себе вдома він збирав парафіян, звершував богослужіння, читав селянам духовну літературу, хрестив немовлят — робив усе, щоб підтримати вогник віри Христової.
Його діяльність не могла залишатися непоміченою для влади. 31 жовтня 1937 року співробітник районного відділу НКВС отримав ордер на обшук і арешт громадянина Петриченка Кузьми Никифоровича. Цього ж дня отця Косму доставили до Саратовської в’язниці. 2 листопада відбувся перший і єдиний допит, під час якого Рибушкинський настоятель категорично відкинув висунуті звинувачення в антирадянській діяльності.
Наступного дня було допитано п’ять свідків, які дали потрібні показання. Вся слідча процедура мала відверто фальшивий характер. 14 листопада було складено обвинувальний висновок щодо “попа-куркуля Петриченка Кузьми Никифоровича”, який “під виглядом релігійних молебнів у будинках колгоспників проводив антирадянську агітацію”. Того ж дня засідання судової трійки при Управлінні НКВС у Саратовській області винесло йому смертний вирок.
Цей вирок, який увінчав доброго пастиря отця Косму нетлінним вінцем мученика за ім’я Христове, був виконаний у Саратові 16 листопада 1937 року ввечері, о 22 годині. Місце поховання мученика залишилося невідомим.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь, глас 5
Космо преславне, священномучениче Христов, / в годину гонения креста пастырскаго не уклонивыйся, / ниже священнаго служения своего отвергшийся, / в узилище и на судищи безбожничестем / твердым во исповедании Христове пребыл еси, / ныне же на Небесех венцем мученичества украшенный, / моли Христа Пастыреначальника // помиловатися душам нашим.
Кондак, глас 6
Воспоим ныне святаго пресвитера Косму, / иже в земли Саратовстей явленнаго новаго Небеснаго светильника, / верных души неленостно упасшаго, / егда волцы хищнии тщахуся расхитити я. / Темже и Христос его в обители райския всели, / яко преславна священномученика // и ходатая о душах наших.
Ще в розробці