Святитель Сильвестр (Малеванський), єпископ Канівський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця листопада на 12-й день / жовтня на 27-й день — Собор святих Київської духовної академії
Святитель Сильвестр, у миру Стефан Васильович Малеванський, народився 9 січня 1828 року в багатодітній сім’ї священника села Андрушівка Житомирського повіту Волинської губернії.
Освіту він здобув у Бердичівському двокласному училищі й Аннопольському повітовому духовному училищі. Впродовж шести років юнак навчався у Волинській духовній семінарії, котру закінчив 1847 року як один із найкращих випускників.
8 листопада 1848 року Стефан одружився з дівицею Сусанною, дочкою полкового священника міста Сквири Олексія Єрофеєва. 7 грудня того ж року Стефан був висвячений в сан священника і призначений настоятелем Хрестовоздвиженського храму села Червоне Житомирського повіту.
Напередодні дня пам’яті святих апостолів Петра і Павла 1850 року дружина отця Стефана померла під час пологів. Молодий священник тяжко переживав її смерть і невдовзі сам захворів. Від сильного виснаження нервової системи у нього погіршився зір. Завдяки піклуванню і підтримці матері й молодшої сестри отець Стефан зміг поступово повернутися до пастирського служіння.
1853 року як овдовілий священник він вступив до Київської духовної академії. 27 травня 1856 року ректором Академії архімандритом Антонієм (Амфітеатровим) отець Стефан був пострижений в чернецтво з ім’ям Сильвестр.
Протягом навчання ієромонах Сильвестр повністю віддав себе науковій праці. Це суттєво погіршило його слабкий зір і призвело до загострення хвороби. Попри негаразди зі здоров’ям, 1857 року ієромонах Сильвестр закінчив Академію і був найкращим студентом свого курсу.
У серпні 1862 року архімандрит Сильвестр був призначений інспектором і ординарним професором богословських наук в Академії. Цю посаду він обіймав протягом двадцяти років. Стосовно студентів отець Сильвестр умів бути суворим і поблажливим водночас. Дисципліну він вважав найкращим засобом виховання характеру людини.
Після студентського академічного страйку 1881 року рішенням Ради Академії отець Сильвестр був відсторонений від посади інспектора. Це рішення священноначалія він прийняв з великим смиренням і цілком занурився у богословські наукові дослідження. У той час він працював над виданням своєї п’ятитомної праці «Опыт православного догматического богословия (с историческим изложением догматов)».
1883 року архімандрит Сильвестр був обраний ректором КДА. Він обіймав цю посаду аж до 1898 року. 20 січня 1885 року в Казанському соборі Санкт-Петербурга була звершена його архієрейська хіротонія на єпископа Канівського, вікарія Київської Митрополії. Висвячення звершив митрополит Київський і Галицький Платон (Городецький).
Єпископ Сильвестр жив як істинний чернець. Його сучасники відзначали у ньому глибоке особисте смирення і нестяжательство. В усьому був він скромним і уникав будь-яких земних почестей.
Ще однією важливою чеснотою єпископа Сильвестра була любов до убогих. На весь Київ архієрей прославився тим, що нікому не відмовляв у милостині й допомозі. Щосуботи бідняки зі всієї округи приходили до архієрейських покоїв у Братський монастир, знаючи, що не залишаться без подаяння. Також владика надавав допомогу багатьом нужденним киянам, для яких «жебрацтво» було неприпустимим. Першого числа кожного місяця до єпископа Сильвестра приходили «бідні дружини чиновників і інваліди». Владика видавав їм щомісячну допомогу.
Останні роки служіння єпископа Сильвестра на посаді ректора Київської духовної академії були затьмарені низкою студентських заворушень, що і призвело до відставки. 1897 року владика особисто подав до Синоду прохання про звільнення з посади ректора КДА за станом здоров’я.
Залишаючись першим вікарієм Київської Митрополії, він зберіг за собою управління Києво-Пустинним Микільським монастирем. Про цей відрізок життя єпископа Сильвестра розповідає у своїх спогадах його келійник диякон Феодор Багрій. Зокрема, він описує подію, що сталася в ніч з 17 на 18 червня 1902 року. Того вечора архієрей, як і завжди, усамітнився в покоях для молитви перед сном: «Какая-то таинственная, невидимая сила начала торопить его окончить молитву и даже не позволила ему на этот раз приложиться к иконам, что он всегда делал до и после этого случая… Придя к кровати, владыка, сильно смущенный необыкновенной невидимой этой силой, не знал, что с ним делается, но на Бога возложив свое упование, несколько успокоился, разделся и лег в постель». Цієї ж миті пролунав страшний гуркіт. Як з’ясувалося згодом, зі стелі кімнати обвалилася штукатурка. Обвал стався саме над тим місцем, де владика зазвичай стояв, читаючи молитви.
1906 року владика Сильвестр був відправлений на спочинок і переселився до митрополичого дому при Софійському соборі. Тут він вів усамітнений спосіб життя і виходив із келії лише на богослужіння.
Останню Літургію владика відслужив на Різдво 1907 року. На той час він цілковито втратив зір, тілесна слабкість не дозволяла старцю служити біля престолу Божого. Збираючи в собі останні сили і перемагаючи неміч, владика постійно відвідував богослужіння в хрестовій церкві митрополичого дому. Так було до останнього дня його життя. Єпископ Сильвестр (Малеванський) помер у ніч з 11 на 12 листопада 1908 року.
Він був скромною людиною, далекою від будь-якого самозвеличення. Як богослов великого розуму він неодмінно заглиблювався у споглядання істин Одкровення. У постаті цього архієрея поєднався справжній аскетизм з висотою богомислення. Сучасники неодноразово відзначали, що в особі єпископа Сильвестра (Малеванського) вони бачать древній ідеал святителя, який є і вчителем віри, і взірцем істинного благочестя.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропaрь, глaсъ д7:
БGосл0віz и3зрsднэйшій u3чи1телю, догмaтwвъ вёры премyдрый и3з8zсни1телю, ю4ношей во бlгочeстіи настaвниче и3 кjевскіz ґкадeміи всетвeрдое w3сновaніе, сільвeстре пречyдне, моли2хрcта2 бг7а сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.
Кондaкъ, глaсъ д7:
Я#ви1лсz є3си2 бlгочeстіz непоколеби1мое прaвило и3 свётомъ u3чeній твои1хъ просвэти1лъ є3си2 шк0лу кjевскую, днeсь люб0вію тS воспэвaющую и3 восклицaющую свётлw: рaдуйсz, сільвeстре, u3чи1телю нaшъ всечyдный.
Ще в розробці