Блаженний Іоанн Власатий, Милостивий, Ростовський, Христа заради юродивий

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 3-й день / листопада на 12-й день / травня на 23-й день — Собор Ростово-Ярославських святих

Коротке рукописне житіє блаженого Іоанна не повідомляє, ким він був за походженням і звідки прийшов до Ростова. Є припущення, що Іоанн був людиною освіченою і знатного роду, знав латинську мову. Але за обставинами часу царя Іоанна IV Грозного вельми ймовірно, що він сховався із Москви від жахів, щоб у тиші й невідомості служити Господу.

У Ростові блаженний Іоанн взяв на себе подвиг юродства, терплячи нестачі і скорботи. Він не мав постійного притулку і лише зрідка відпочивав у будинку свого духівника, священника Всіхсвятської церкви, або в однієї старої вдовиці. Він мав «волосся на голові велике», тому і назвали його Власатим.

Живучи в смиренні, терпінні та безперервній молитві, він духовно опікувався багатьма людьми, зокрема й преподобним Іринархом, затворником Ростовським (пам’ять 13 / 26 січня). Помер блаженний Іоанн після довгих подвигів, перенісши багато скорбот, у глибокій старості 3 вересня 1580 або 1582 року. Згідно з заповітом, він був похований за вівтарем церкви святого Власія.

Поховання блаженного Іоанна ознаменувалося, за переданням, страшною бурею, блискавкою і громом, що справило на всіх гнітюче враження. Благочестиві люди з часу поховання блаженного приходили на його могилу і брали землю. Багато хто по вірі отримував зцілення, і тому прозвали святого Іоанна Милостивим, порівнюючи його зі святим Іоанном Милостивим, патріархом Александрійським, пам’ять якого 12 / 25 листопада.

Серед зцілених був Ростовський митрополит Кирил, який через каліцтво залишив управління єпархією. Після старанної молитви над гробницею блаженного Іоанна старий святитель, принесений до церкви на руках, отримав раптове полегшення від своєї недуги. Він уже міг сам іти до архієрейського будинку і згодом не лише звершував богослужіння, а й знову керував єпархією під час полону знаменитого свого наступника Філарета Микитовича Романова.

Над могилою блаженного Іоанна замість колишньої дерев’яної Власіївської церкви було збудовано кам’яну церкву на честь Толзької ікони Божої Матері з приділом святого мученика Власія.

Тропарі, кондаки, молитви та величання