Місяця липня на 19-й день Блаженна Милиця була дружиною святого князя Лазаря, який загинув під час великої Косовської битви в 1389 році. Вона керувала народом, поки не підріс її син блаженний Стефан (Високий). У 1393 році свята Милиця прийняла чернечий постриг з ім’ям Євгенія. Коли 1402 року святий Стефан на певний час покинув країну, вона, попри чернечий чин, правила державою. Свята Милиця дбала про вдів, приймаючи в монастир багатьох жінок, чиї чоловіки-воїни полягли на полі бою, допомагала будувати й підтримувала багато обителей і церков. Наприкінці життя блаженна Милиця прийняла велику схиму з ім’ям Євфросинія. 11 листопада 1405 року вона відійшла до Господа. Після кончини свята Милиця звершила безліч чудес, а…

Місяця липня на 19-й день Блаженний Стефан був сином святого Лазаря, князя Сербського (пам’ять 15 червня). У важкий час турецького ярма святий Стефан став великим благодійником поневолених співвітчизників. Він будував міста, створював храми і витрачав свою казну на допомогу нужденним. Багатьох володарів перевершив святий Стефан мудрістю, милосердям і вірою. У 1427 році він мирно відійшов до Господа.

Місяця липня на 19-й день / у Неділю другу Великого посту — Собор усіх преподобних Києво-Печерських (перехідне) / місяця серпня на 28-й день — Собор преподобних отців Києво-Печерських, які в Дальніх печерах (прп. Феодосія) спочивають Преподобний Паїсій Печерський був ченцем Києво-Печерського монастиря. Із загального канону Києво-Печерським преподобним, які спочивають у Дальніх печерах, відомо, що він був пов’язаний однодумністю і братньою любов’ю з преподобним Меркурієм. Вони були нерозлучні, жили в одній келії, а після смерті були покладені до одного гробу. Нині їхні мощі спочивають в окремих раках. Тропарі, кондаки, молитви та величання

Місяця липня на 19-й день / червня на 10-й день — Собор Рязанських святих Святий благовірний князь Роман (Олегович) Рязанський, у миру Ярослав, народився в 1237 році, незадовго до навали татар на Руську землю. Він походив із доблесного роду рязанських князів, які дбали про віру і благочестя. Святий князь Роман примножив чесноти своїх предків, прославивши Рязанську землю подвигом сповідництва. Дитинство та юність святого князя Романа припали на найперший період монголо-татарського ярма, і це залишило відбиток на долі святого князя Романа, як і тисяч його сучасників. Тоді він був розлучений з батьками. Відомо, що його батько, святий князь Олег Ігорович, був узятий Батиєм у полон і повернувся на батьківщину в 1252…

Місяця липня на 19-й день Святкування Собору Курських святих було встановлено 2003 року за клопотанням митрополита Курського і Рильського Іувеналія та за благословенням патріарха Московського і всієї Русі Олексія II на згадку про століття канонізації преподобного Серафима Саровського. Днем соборного вшанування святих Курської землі було обрано день знайдення мощей і прославлення святого Серафима, а саме 1 серпня (19 липня). З благословення митрополита Іувеналія, 2004 року з нагоди святкування 250-річчя від дня народження преподобного Серафима Саровського в іконописній майстерні Курської духовної семінарії було створено новий образ Собору святих, які в землі Курській просіяли. До Собору Курських святих входять: Священномученик Даміан (Воскресенський), Курський, архієпископ Преподобний Ісаакій I (Антимонов), Оптинський Священномученик Антоній (Панкєєв),…

Місяця липня на 19-й день Преподобний Дій народився в місті Антіохії Сирійській наприкінці IV століття в благочестивій християнській родині. З молодих років він вирізнявся стриманістю, приймав їжу в малій кількості й не щодня, плоть свою втихомирював неспанням і безперестанними молитвами. За такі подвиги Господь дарував святому Дію безпристрасність і дар чудотворіння. Господь у видінні повелів святому Дію йти до Константинополя і там служити Йому й людям. Святий Дій оселився за містом у відокремленому місці, де люди боялися жити. Він мужньо боровся зі злісними духами, які намагалися вигнати його з того місця. Святий перемагав їх молитвою і твердою надією на допомогу Божу. Одного разу, старанно помолившись, преподобний Дій встромив свій жезл…

Місяця липня на 19-й день Преподобна Макрина, сестра святителів Василія Великого і Григорія Ніського, народилася в Каппадокії на початку IV століття. Її мати, Емілія, бачила уві сні Ангела, який назвав ще не народжену Феклою на честь святої первомучениці Фекли. Свята Емілія виконала волю Божу і назвала доньку Феклою. Інші ж родичі іменували дівчинку Макриною на честь бабусі, яка постраждала під час гоніння на християн в часи правління імператора Максиміана Галерія. Окрім Макрини, в родині було ще дев’ятеро дітей. Свята Емілія сама керувала вихованням і освітою своєї старшої доньки, навчала її грамоти за священними книгами і псалмами Давида, вибираючи ті приклади зі святих книг, які повчали в благочесті та богоугодному житті.…

Місяця липня на 18-й день Преподобний Памва (Памво) (IV) подвизався в Нітрійській пустелі Єгипту. За словами преподобного Антонія Великого (пам’ять 17 січня), преподобний Памва страхом Божим вселив у себе Духа Святого. А преподобний Пимен Великий (пам’ять 27 серпня) говорив: «Три діла ми бачили в отця Памви: голод кожного дня, мовчання і рукоділля». У свою чергу, преподобний Феодор Студит називав святого Памву «високим у ділі і слові». На початку свого чернецтва святий Памва почув вірш із 38-го псалма Давида: «слідкуватиму за собою, аби не згрішити мені язиком моїм». Ці слова глибоко запали в його душу, і він прагнув дотримуватися їх завжди. Тому, коли його про щось запитували, він відповідав тільки після…

Місяця липня на 18-й день Святий мученик Іакінф (IV) народився в місті Амастрида, що на південному березі Чорного моря (нині турецьке місто Амасра), в благочестивій християнській родині. Ім’я йому дав ангел, який з’явився. У віці трьох років святий Іакінф попросив у Бога воскресити померлу дитину, і Господь почув його дитячу молитву: покійний воскрес. Згодом обидва отроки росли разом і разом подвизалися в доброчесному житті. Одного разу святий Іакінф побачив, як язичники поклонялися дереву, і зрубав його. За це його піддали жорстокому катуванню. Йому вирвали кліщами всі зуби та, зв’язавши мотузками, поволокли землею до підніжжя гори і залишили на поталу диким звірам. Проте мученик був укріплений Христом. Іакінф побачив сонм ангелів…

Місяця липня на 18-й день Святий Єміліан був рабом високопосадовця із міста Доростол, що на березі Дунаю (нині болгарське місто Сілістра) і таємним християнином. Обурений жорстоким указом імператора Юліана Відступника про гоніння на християн, він проникнув до язичницького капища, розбив молотком статуї ідолів, перекинув вівтарі та світильники і вийшов, ніким не помічений. Невдовзі язичники виявили, що капище розгромлено. Розлючений натовп став бити одного селянина, який випадково проходив повз. Тоді святий Єміліан голосно крикнув, щоб не чіпали невинну людину, і сказав, що капище зруйнував він. Його схопили й повели до судді Капітоліна. За наказом сановника святого Єміліана довго і нещадно били, а потім засудили на спалення. Кинутий у багаття, він не…

Місяця липня на 17-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Новгородських святих і Собор Вологодських святих (перехідні) Преподобний Леонід народився в 1551 році в Пошехонсько-Ярославській землі від батька Филипа, селянина, і матері Катерини. До п’ятдесятирічного віку він займався землеробством, але в 1603 році побачив дивовижний сон, у якому йому велено було йти до Моржевської Миколаївської пустині на Двіні, взяти звідти ікону Пресвятої Богородиці Одигітрії, перенести її в Усольський (нині Сольвичегодський) повіт на річку Лузу до Туриної гори і там, влаштувавши храм в ім’я ікони Одигітрії, залишатися. Думаючи, що це одкровення було випадковим сновидінням, Леонід не наважувався на виконання повеління, натомість пішов до Новгородського Кожеєзерського монастиря, де в…