Преподобна Макрина, сестра святителя Василія Великого

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 19-й день

Преподобна Макрина, сестра святителів Василія Великого і Григорія Ніського, народилася в Каппадокії на початку IV століття. Її мати, Емілія, бачила уві сні Ангела, який назвав ще не народжену Феклою на честь святої первомучениці Фекли. Свята Емілія виконала волю Божу і назвала доньку Феклою. Інші ж родичі іменували дівчинку Макриною на честь бабусі, яка постраждала під час гоніння на християн в часи правління імператора Максиміана Галерія.

Окрім Макрини, в родині було ще дев’ятеро дітей. Свята Емілія сама керувала вихованням і освітою своєї старшої доньки, навчала її грамоти за священними книгами і псалмами Давида, вибираючи ті приклади зі святих книг, які повчали в благочесті та богоугодному житті. Свята Емілія привчила свою доньку відвідувати церковні служби і звершувати домашні молитви. Макрина була навчена також правильного ведення домашнього господарства і різного рукоділля. Вона ніколи не залишалася бездіяльною і не брала участі в дитячих іграх і забавах.

Коли Макрина виросла, батьки заручили її з благочестивим юнаком, але наречений невдовзі помер. Багато молодих людей прагнули шлюбу з нею, але Макрина всім відмовляла, обравши дівоче життя і не бажаючи зраджувати пам’яті померлого нареченого. Преподобна Макрина жила в домі своїх батьків, допомагаючи їм виконувати хатню роботу разом зі служницями як старша. Також вона ретельно стежила за вихованням і освітою молодших братів і сестер. Після смерті батька вона стала головною опорою для родини.

Коли всі діти виросли і покинули рідний дім, свята Макрина переконала свою матір, святу Емілію, залишити світ, відпустити рабів на свободу і піти в дівочий монастир. Деякі зі служниць-рабинь наслідували їхній приклад. Прийнявши чернечий постриг, вони жили разом, однією сім’єю, разом молилися, разом працювали, мали все спільне, нічим не відрізняючись одна від одної у способі життя.

Після смерті матері свята Макрина керувала сестрами обителі. Вона користувалася глибокою повагою всіх, хто знав її. Суворість до себе й утримання в усьому були притаманні святій протягом усього життя. Спала вона на дошках і не мала жодної власності.

Свята Макрина була удостоєна дару чудотворіння. Був випадок (розказаний сестрами обителі святителю Григорію Ніському після смерті святої Макрини), коли вона зцілила дівчинку, у якої на оці було більмо, поцілувавши це хворе око. По молитвам святої, в її обителі під час голоду не зменшувалася пшениця, необхідна для харчування сестер.

Преподобна Макрина померла в 380 році, до останнього подиху підносячи подячні молитви Господу за отримані від Нього протягом усього її життя благодіяння. Свята була похована в одній могилі з батьками.

Тропарі, кондаки, молитви та величання