29 листопада 2028
середа · 16 листопада ст. ст.
Апостола і євангеліста Матфея (60). Прав. Фулвіана, кн. Ефіопського, у Святому Хрещенні Матфея (I). Сщмч. Феодора Колєрова пресвітера і з ним мчч. Ананії Бойкова і Михаїла Болдакова (1929); сщмчч. Іоанна Цвєткова, Микoлая Троїцького, Віктора Воронова, Василія Соколова, Макарія Соловйова і Михаїла Абрамова пресвітерів, прмч. Пантелеймона (Аржаних) (1937). Сщмч. Інокентія (Тихонова), архієп. Вінницького (1937). Мч. Димитрія Спиридонова (1938). Сщмч. Філумена Святогробця (1979).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Апостолу Матфеюглас 3
Тропар, глас 3
Усе́рдно от мы́тницы к зва́вшему Влады́це Христу́,/ я́вльшуся на земли́ челове́ком за бла́гость,/ Тому́ после́довав, апо́стол избра́нный яви́лся еси́/ и благове́стник Ева́нгелия вселе́нней велегла́сен./ Сего́ ра́ди чти́м честну́ю па́мять твою́, Матфе́е Богоглаго́ливе,/ моли́ ми́лостиваго Бо́га,// да грехо́в оставле́ние пода́ст душа́м на́шим.
Кондак, глас 4
Мыта́рства и́го отве́рг,/ пра́вды и́гу притя́глся еси́,/ и яви́лся еси́ купе́ц всеизря́днейший,/ бога́тство прине́с, ю́же с высоты́ прему́дрость./ Отону́дуже пропове́дал еси́ и́стины сло́во,/ и уны́лых воздви́гл еси́ ду́ши,// написа́в час су́дный.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 15:1-10)
Притча про вівцю заблукалу і драхму загублену. Яке велике милосердя Господнє до нас, грішних! Залишає всіх справних і звертається до несправних, щоб їх виправити; шукає їх і, коли знаходить, Сам радіє і скликає все небо радіти з Ним. Як же це шукає? Хіба Він не знає, де ми, коли відступили від Нього? Знає і бачить усе, але якби справа була тільки за тим, щоб узяти і перенести до Своїх, негайно всі грішники знову виявлялися б у своєму чині. Але треба насамперед спонукати до покаяння, щоб навернення і повернення до Господа було вільним, а цього не можна зробити велінням або якимось зовнішнім розпорядженням. Шукання Господом грішника полягає в тому, щоб скерувати його до покаяння. Все навколо нього розташовує Він так, щоб грішник схаменувся і, побачивши безодню, в яку прямує, повернувся назад. Сюди спрямовані всі обставини життя, всі зустрічі з хвилинами смутку і радості, навіть слова і погляди. І внутрішні впливи Божі через совість та інші правильні почуття, що лежать у серці, ніколи не припиняються. Скільки робиться для навернення грішників на шлях чесноти, а грішники все залишаються грішниками!.. Морок наводить ворог, і їм думається, що все гаразд, минеться; а якщо і з'являються тривоги, то кажуть: "завтра кину", і залишаються в колишньому стані. Так минає день за днем; байдужість до свого спасіння зростає і зростає. Ще трохи, і вона перейде вже в запеклість у гріху. Чи прийде тоді навернення — хто знає?
(Мф. 9:9-13)
У кого пробуджені духовні потреби, під дією страху Божого і вимог совісті, у того утворюється свого роду почуття, яким він вгадує смисл мови, що стосується предметів духовної галузі, хоча б вони зодягнені були у форму притч. Для таких притча не прикриває істини, а ще ясніше її розкриває. У кого ж немає такого внутрішнього ладу, той, чуючи про духовні предмети мову притч, нічого не розуміє в ній. Але якби й не у формі притч запропонувати йому слово про ці предмети, і тоді зрозумів би він тільки слова, а суті справи не збагнув би: вона йшла б наперекір усім його поняттям і видалася б йому невідповідністю, над котрою не забарився б він і поглумитися. У цьому саме і поставив Господь причину, чому Він говорить до народу в притчах. У кого є зародок духовності, той зрозуміє і притчу, а в кого немає, тому хоч не кажи. "Тому що, дивлячись, не бачать, і, слухаючи, не чують, і не розуміють ... бо згрубіло серце людей цих" (Мф. 13:12-15). Між тим здатних прозрівати приховану істину притча не позбавила належного повчання: "Хто має, тому дасться і примножиться".

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter







