4 жовтня 2028

середа · 21 вересня ст. ст.

Сьогодні
Знайдення мощей свт. Димитрія, митр. Ростовського (1752)Перенесення мощей мч. Парфенія на Галичину (1784) (перехідне святкування в Неділю після Воздвиження)Знайдення мощей прп. Іони Київського (1993) (перехідне святкування в Неділю після Воз­движення)Ап. від 70-ти Кодрата (близько 130)Прп. Даниїла Шужгорського (ХVI)Прп. Іосифа Заоникіївського (1612)прмч. Маврикія (Полєтаєва)Петра СахаровськогоСщмчч. Іпатія єп. та Андрія пресвітера (близько 730–735)Іоанна Нікольського пресвітерів (1937)

Cедмиця 18-та після П’ятидесятниці · Глас 8 · Пісний день

Віддання свята Воздвиження Животворящого Хреста Господнього. Ап. від 70-ти Кодрата (близько 130). Сщмчч. Іпатія єп. та Андрія пресвітера (близько 730–735). Свтт. Ісаакія та Мелетія, єпп. Кіпрських. Мчч. Євсевія і Пріска. Прп. Даниїла Шужгорського (ХVI). Прп. Іосифа Заоникіївського (1612). Знайдення мощей свт. Димитрія, митр. Ростовського (1752). Перенесення мощей мч. Парфенія на Галичину (1784) (перехідне святкування в Неділю після Воздвиження). Сщмчч. Олександра Федосєєва, Олексія Стабникова, Константина Широкинського, Іоанна Флерова пресвітерів (1918); прмч. Маврикія (Полєтаєва) і з ним мч. Василія Кондратьєва (1937); сщмчч. Валентина Нікольського, Олександра Бєлякова, Іоанна Лазарєва, Андрія Бенедиктова, Петра Сахаровського, Іоанна Нікольського пресвітерів (1937); сщмч. Іоанна Бистрова пресвітера (1938); сщмч. Василія Кримкіна пресвітера (1942). Знайдення мощей прп. Іони Київського (1993) (перехідне святкування в Неділю після Воз­движення). Собор усіх святих воїнів (перехідне святкування в Неділю після Воздвиження).

Читання Святого Письма

На утрені

Мф. 11:27-30 (зач. 43)

На літургії

АпостолЕф. 5:25-33 (зач. 231)
АпостолЕф. 5:33-6:9 (зач. 232)
ЄвангелієЛк. 4:1-15 (зач. 12)

Святителю

АпостолЄвр. 7:26-8:2 (зач. 318)
ЄвангелієІн. 10:9-16 (зач. 36)

Тропарі та кондаки

Апостолу Кодратуглас 3

Тропар, глас 3

Апо́столе святы́й Кодра́те,/ моли́ ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.

Кондак, глас 4

Я́ко священнонача́льника че́стна и страда́льца тверде́йша,/ вселе́нная прино́сит Тебе́, Го́споди, Кодра́та апо́стола/ и пе́сньми почита́ет честну́ю его́ па́мять,/ прося́щи всегда́ прегреше́ний оставле́ния// тем дарова́тися пою́щим его́, Благоутро́бне.

Святителю Димитрію Ростовськомуглас 8

Тропар, глас 8

Правосла́вия ревни́телю и раско́ла искорени́телю,/ святы́й целе́бниче, и но́вый к Бо́гу моли́твенниче,/ списа́ньми твои́ми бу́их уцелому́дрил еси́,/ цевни́це духо́вная, Дими́трие блаже́нне,// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак, глас 4

Звезду́ ру́сскую от Ки́ева возсия́вшую,/ и чрез Но́вград Се́верский в Росто́в дости́гшую,/ всю же страну́ сию́ уче́ньми и чудесы́ озари́вшую,/ ублажи́м златослове́снаго учи́теля Дими́трия,/ той бо все́м вся написа́, я́же к наставле́нию,/ да всех приобря́щет, я́коже Па́вел Христу́,// и спасе́т правове́рием ду́ши на́ша.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Ін. 10:9-16)

"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).

І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).

Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.

Ще 2 думки

(Мф. 11:27-30)
"Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас" (Мф. 11:28). О Божественного, о любезного, о сладчайшого Твоєго гласа! Підемо ж усі слідом за Господом, Котрий кличе нас! Але наперед треба відчути, що нам трудно і важко відчути, тобто що у нас гріхів багато і гріхи ці тяжкі. Від цього почуття народиться потреба шукати собі полегшення. Віра вкаже тоді нам єдиний притулок у Господі Спасителі, і кроки наші самі собою прямуватимуть до Нього.

Душа, яка забажала позбутися гріхів, знає, що сказати Господу: "Візьми тягар від мене тяжкий, гріховний, а я візьму ярмо Твоє благе". І буває так: Господь прощає гріхи, а душа починає ходити в заповідях Його. І заповіді — ярмо, і гріхи — тягар. Але, порівнявши те й інше, душа знаходить, що ярмо заповідей легке, як перо, а тягар гріхів важкий, як гора.

Не побоїмося ж охоче прийняти ярмо Господнє благе і тягар Його легкий! Так тільки, а не інакше, можемо знайти спокій душам нашим.

(Лк. 4:1-15)
Диявол приступає зі спокусою до Боголюдини — хто ж із людей буває від того вільний? Той, хто ходить з волі лукавого. Він не зазнає нападів, а тільки спрямовується на все більше і більше зло. Якщо ж скоро хто починає оговтуватися і замислюється почати нове життя з волі Божої, негайно починає діяти вся сатанинська область: хто з чим поспішає, щоб розпорошити добрі думки й починання того, хто кається. Не встигнуть відхилити — намагаються завадити доброму покаянню і сповіді; тут не встигнуть — примудряються посіяти кукіль серед плодів покаяння і праці в очищенні серця; не встигають лихого навіяти — зазіхають добро покривити; внутрішньо відбиті — зовні нападають, і так до кінця життя. Навіть померти спокійно не дають; і після смерті ганяються за душею, поки не мине вона повітряні простори, де вони витають і тримають кубла. «Як же — адже це безвідрадно і страшно?» Для віруючого нічого тут немає страшного, тому що біси тільки метушаться біля богобоязливого, а сили ніякої не мають. Тверезий молитовник стріли з себе на них пускає, і вони далеко тримаються від нього, не сміючи підступити і боячись зазнаної поразки. Якщо ж досягають успіху в чомусь, то через нашу помилку. Ослабнемо увагою або дозволимо собі захопитися примарами їхніми — вони тут як тут, і почнуть тривожити сміливіше. Не схаменешся вчасно — закрутять, а схаменеться душа — знову відскочать і здалеку підглядають, чи не можна знову якось підійти. Отже, будь тверезим, пильнуй, молись — і вороги нічого тобі не зроблять.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter