Священномученики Іпатій єпископ і Андрій пресвітер, Ефеські

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 21-й день

Священномученики Іпатій, єпископ міста Ефеса, і пресвітер Андрій постраждали у VIII столітті за часів імператора іконоборця Льва Ісаврянина (717–741 рр.). В юності вони навчалися разом в одній обителі. Святий Іпатій прийняв чернецтво, а святий Андрій став кліриком і старанно навчав народ християнської віри.

Коли імператор Лев Ісаврянин став переслідувати шанувальників святих ікон, а святі ікони стали викидати із храмів, попирати ногами і спалювати, святі Іпатій та Андрій виступили на захист іконошанування, надихаючи свою паству зберігати вірність православ’ю. Імператор, бажаючи переконати святих, викликав їх до себе і влаштував диспут про іконошанування. На ньому святі Іпатій і Андрій зуміли послідовно захистити православне шанування ікон.

Мучеників кинули в темницю і довго тримали там, сподіваючись, що це змусить святих відмовитися від своїх переконань. Проте вони залишилися непохитними. Тоді імператор наказав катувати мучеників. Їх били, здерли з голів шкіру з волоссям, бороди вимазали смолою і підпалили, на головах мучеників спалювали святі ікони. Усі муки святі перенесли терпляче і залишилися живі.

Цар звелів волочити святих по місту на посміховисько всім людям, і тільки після цього їх умертвили. Тіла святих Іпатія та Андрія кинули на поталу псам, але віряни благоговійно віддали їх похованню.