25 листопада 2027
четвер · 12 листопада ст. ст.
.jpg)
Посту немає
Свт. Іоанна Милостивого, патр. Александрійського (620). Прп. Нила посника (V). Прор. Ахії (960 р. до Р. Х.). Блж. Іоанна Власатого, Ростовського (1580). Прп. Нила Мироточивого, Афонського (XVI). Свт. Сильвестра (Малеванського), єп. Канівського (1908). Сщмч. Олександра Адріанова пресвітера (1918). Сщмчч. Константина Успенського, Володимира Красновського, Олександра Архангельського, Матфея Алоїна, Димитрія Розанова пресвітерів (1937). Сщмч. Олександра Глаголєва пресвітера, Київського (1937). Блж. Іоанна Походенчика (1943). Ікони Божої Матері «Милостива».
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Святителю Іоанну Милостивомуглас 8
Тропар, глас 8
В терпе́нии твое́м стяжа́л еси́ мзду́ твою́, о́тче преподо́бне,/ в моли́твах непреста́нно терпе́вый,/ ни́щия возлюби́вый и сия́ удовли́вый,/ но моли́ся Христу́ Бо́гу, Иоа́нне ми́лостиве, блаже́нне,// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 2
Бога́тство твое́ расточи́л еси́ убо́гим,/ и Небе́сное бога́тство ны́не восприя́л еси́,/ Иоа́нне всему́дре:/ сего́ ра́ди вси́ тя почита́ем,/ соверша́юще па́мять твою́,// ми́лостыни о тезоимени́те!
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 13:1-9)
Змішав Пілат кров галілеян із жертвами їхніми, — Господь сказав: "якщо не покаєтеся, всі так само загинете"; впала башта Сілоамська і вбила 18 людей, — Господь теж сказав: "якщо не покаєтеся, все так само загинете" (Лк. 13:1-5). Цим дається зрозуміти, що коли якесь лихо спіткає інших, нам треба міркувати не про те, чому і за що це сталося, а скоріше звернутися до себе і подивитися, чи немає за нами якихось гріхів, гідних тимчасового покарання задля напоумлення інших, і поспішити викреслити їх покаянням. Покаяння очищає гріх і усуває причину, що спричиняє біду. Поки в гріху людина, "сокира лежить при корені древа" життя її (Лк. 3:9), готова зрубати його. Не рубає ж тому, що очікується покаяння. Покайся — і забрано буде сокиру, і життя твоє потече до кінця природним порядком; не покаєшся — чекай вирубки. Хто знає, чи доживеш до наступного року. Притча про безплідну смоковницю показує, що Спаситель просить правду Божу щадити кожного грішника в надії, чи не покається він і чи не принесе плодів добрих. Але буває, що правда Божа вже не слухає клопотання, і хіба що декого погоджується залишити ще на один рік у живих. А чи знаєш ти, грішнику, що не останній рік проживаєш, не останній місяць, день і годину?
Ще 1 думка
Ублажає Господь убогих; тих, що голодні; тих, що плачуть; тих, кого ганьблять, — під тією умовою, якщо все це Сина Людського заради; ублажається, отже, життя, оточене всякого роду нестатками і злиднями. Утіхи, достаток, шана, за словом цим, не являють собою блага; та воно так і є. Але доки в них спочиває людина, вона не усвідомлює того. Тільки коли звільниться із зачарування їхнього — бачить, що вони не представники блага, а тільки примари його. Душа не може обійтися без утіх, але вони не в матеріальному; не може обійтися без скарбів, але вони не в золоті і сріблі, не в пишних домівках і одежах, не в цій повноті зовнішній; не може обійтися без шани, але вона не в раболіпних поклонах людських. Є інші утіхи, інший достаток, інша шана — духовні, споріднені душі. Хто їх знайде, той не захоче зовнішніх; та не лише не захоче, а зневажить і зненавидить їх заради того, що вони загороджують духовні, не дають бачити їх, тримають душу в затьмаренні, сп'янінні, у примарах. Через те такі всією душею віддають перевагу вбогості, скорботі і безвісності, почуваючись добре серед них, наче в безпечній якійсь огорожі від зачарування спокусами світу. Як же бути тим, до кого все це йде саме собою? Бути у ставленні до всього того, за словом св. апостола, як той, хто не має нічого.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter