3 вересня 2027
п’ятниця · 21 серпня ст. ст.
Їжа з олією
Ап. від 70-ти Фадея (близько 44). Мц. Васси та чад її, мчч. Феогнія, Агапія і Піста (305–311). Прп. Аврамія Працелюбного, Печерського, в Ближніх печерах (ХІІ–ХІІІ). Прп. Аврамія Смоленського (ХІІІ). Прп. Марфи Дивєєвської (1829). Сщмч. Олександра Єлоховського пресвітера (1918); сщмч. Павла Ягодинського пресвітера (1937); сщмч. Феодора Каллістова пресвітера (1937). Прмч. Рафаїла (Момчиловича) (1941) (Серб.). Прмч. Ігнатія (Даланова) ієромонаха (1942). Явлення Світлописаного образа Пресвятої Богородиці в Руському на Афоні Свято-Пантелеймонівському монастирі (1903).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Апостолу Фадеюглас 2
Тропар, глас 2
Днесь Еде́с град весели́тся,/ прие́м тобо́ю Креще́ния ба́ню,/ и А́вгарь, страсте́й премене́н, твою́ па́мять сла́вит./ С ни́миже пое́м и мы:/ весе́лия духо́внаго испо́лни живо́т наш/ и стра́сти исцели́,// Фадде́е апо́столе, моли́твами твои́ми.
Інший тропар, глас 3
Апо́столе святы́й Фадде́е,/ моли́ Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.
Кондак, глас 4
Я́ко звезду́ пресве́тлую/ Це́рковь тя стяжа́,/ апо́столе Фадде́е,/ чудесы́ твои́ми всегда́ просвеща́ема,// спаси́ ве́рою чту́щия па́мять твою́.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 24:27-33,42-51)
«Отож пильнуйте, бо не знаєте, в який час Господь ваш прийде» (Мф. 24:42). Якби це пам'яталося, не було б і грішників, а тим часом не пам'ятається, хоч і кожен знає, що це безсумнівно так. Навіть подвижники, найсуворіші, і ті не сильні були вільно тримати пам'ять про це, а примудрялися прикріплювати її до свідомості так, щоб вона не відходила. Хтось труну тримав у келії, хтось просив співтоваришів своїх за подвигом запитувати про труну й могилу, хтось тримав картинки смерті й суду, хтось ще якось. Не торкається душі смерть — вона й не пам'ятає її. Але в будь-якому разі не може ж не торкатися душі те, що негайно слідує за смертю; вже про це то вона не може не мати турботи, бо тут вирішення її долі на віки вічні. Чому ж цього-то вона не пам'ятає? Сама себе обманює, що не скоро і що, може, якось справа пройде не погано для нас. Гірка! То вже безсумнівно, що душа, яка тримає такі думки, та недбала і потурає собі. То як же думати, щоб справа суду пройшла для неї сприятливо? Ні, треба так себе тримати, як тримає учень, на якого чекає іспит: що не робить він, а іспит не йде з голови. Така згадка не дозволяє йому і хвилини даремно витрачати, а весь час вживає він на приготування до іспиту. Коли б і нам так налаштуватися!
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter