5 серпня 2027
четвер · 23 липня ст. ст.
Посту немає
Почаївської ікони Божої Матері (1675). Мчч. Трофима, Феофіла і з ними 13-ти мучеників (284–305). Сщмч. Аполлінарія, єп. Равенійського (близько 75). Сщмч. Михаїла Троїцького пресвітера і мч. Андрія Аргунова (1938). Прославлення прав. воїна Феодора Ушакова (2001). Ікони Божої Матері, йменованої «Усіх скорботних Радість» (із грошиками) (1888).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Богородиціглас 5
Тропар, глас 5
Пред свято́ю Твое́ю ико́ною, Влады́чице,/ моля́щиися исцеле́ний сподобля́ются,/ ве́ры и́стинныя позна́ние прие́млют/ и ага́рянская наше́ствия отража́ют./ Те́мже и нам, к Тебе́ припа́дающим,/ грехо́в оставле́ние испроси́,/ по́мыслы благоче́стия сердца́ на́ша просвети́,/ и к Сы́ну Твоему́ моли́тву вознеси́// о спасе́нии душ на́ших.
Інший тропар, глас 4
К Богоро́дице приле́жно ны́не притеце́м гре́шнии и смире́ннии, и припаде́м к ди́вному о́бразу Ея́, и́же на горе́ Поча́евстей: к нему́же уми́льно взира́юще и моля́щеся Цари́це Влады́чице из глубины́ душе́вныя вопие́м: О Пречу́дная Де́во, Ма́ти Го́спода Вы́шняго, от лет дре́вних избра́вшая оби́тель Поча́евскую в ме́сто селе́ния Своего́! Зе́млю оте́чественную на́шу в правосла́вии и ми́ре утверди́, и спаси́ всех предстоя́щих и моля́щихся Тебе́ умиле́нною душе́ю и сокруше́нным се́рдцем, пред Пречи́стым Твои́м о́бразом со слеза́ми. Не отврати́ рабы́ Твоя́ тщи́: Тя бо еди́ну Наде́жду и́мамы.
Кондак, глас 1
Исто́чник исцеле́ний и ве́ры Правосла́вныя утвержде́ние/ Поча́евская Твоя́ ико́на, Богоро́дице, яви́ся,/ те́мже и нас, к ней притека́ющих,/ от бед и искуше́ний свободи́,/ ла́вру Твою́ невреди́му сохрани́,/ Правосла́вие во о́крест стоя́щих страна́х утверди́,/ и грехи́ разреши́ моли́твенник Твои́х:// ели́ка бо хо́щещи, мо́жеши.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 15:12-21)
"Із серця виходять злі помисли" (Мф. 15:19). У серці ж звідки? Корінь їх у гріху, який живе в нас, а розгалуження їх, розмноження і конкретний вид у кожному від його власної волі. Як же бути? Спочатку відсічи все, що від сваволі. Це буде схоже на те, як якби хтось у дереві обірвав листя, відсік гілки та сучки, і стовбур відрубав майже до кореня. Потім не дозволяй виходити новим відросткам — самий корінь і засохне: тобто не дозволяй з серця виходити злим думкам, а ті, що виходять, відбивай і відганяй — і гріх, який живе в нас, не отримуючи підкріплення, ослабне і зовсім знесилиться. У цьому суть заповіді: "Будьте тверезі, пильнуйте. Уважно ставтеся до себе. Підпережте чресла розуму вашого" (1 Пет. 5:8, 1:13). При увазі треба тримати міркування. Із серця виходить не одне лихе, а й добре; не всяке, однак, добре, що навіюється серцем, виконувати треба. Що істинно треба виконувати, це визначить міркування. Міркування — садівничий ніж, одні гілки відсікає, а інші прищеплює.
Ще 1 думка
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter