4 серпня 2027

середа · 22 липня ст. ст.

Сьогодні
Перенесення мощей сщмч. Фоки (403–404)Прп. Корнилія Переяславського (1693)Сщмч. Михаїла Накарякова пресвітера (1918)

Седмиця 7-ма після П’ятидесятниці · Глас 5

Їжа з олією

Мироносиці рівноап. Марії Магдалини (I). Перенесення мощей сщмч. Фоки (403–404). Прп. Корнилія Переяславського (1693). Сщмч. Михаїла Накарякова пресвітера (1918); сщмч. Олексія Ільїнського пресвітера (1931).

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол1Кор. 7:12-24 (зач. 137)
ЄвангелієМф. 14:35-15:11 (зач. 60)

і за четвер під зачало

Апостол1Кор. 7:24-35 (зач. 138)
ЄвангелієМф. 15:12-21 (зач. 61)

Рівноапостольному

Апостол1Кор. 9:2-12 (зач. 141)
ЄвангелієІн. 20:11-18 (зач. 64)

Тропарі та кондаки

Рівноапостольній Марії Магдалиніглас 1

Тропар, глас 1

Христу́, нас ра́ди от Де́вы ро́ждшемуся,/ честна́я Магдали́но Мари́е, после́довала еси́,/ Того́ оправда́ния и зако́ны храня́щи./ Те́мже днесь всесвяту́ю твою́ па́мять пра́зднующе,/ грехо́в разреше́ние// моли́твами твои́ми прие́млем.

Кондак, глас 3

Предстоя́щи, пресла́вная, у Креста́ Спа́сова со ины́ми мно́гими,/ и Ма́тери Госпо́дни состра́ждущи, и сле́зы точа́щи,/ сие́ в похвалу́ приноша́ше глаго́лющи:/ что сие́ есть стра́нное чу́до?/ Содержа́й всю тварь, пострада́ти изво́ли.// Сла́ва держа́ве Твое́й.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 14:35-15:11)
"Не те, що входить у вуста, сквернить людину, але те, що виходить із вуст, сквернить людину" (Мф. 15:11). Господь сказав це не тому, щоб Він не благоволив до посту або вважав його непотрібним для нас, — ні, і Сам Він постив, і апостолів навчив того, і в Церкві Своїй Святій встановив пости, а сказав це для того, щоб, постячись, ми не обмежувалися одним малоядінням чи сухоядінням, а дбали водночас і душу свою тримати в пості, не потураючи її побажанням і пристрасним потягам. І це головне. Піст же служить могутнім тому засобом. Основа пристрастей у плоті; коли виснажена плоть, тоді немов підкоп підведений під пристрасті і фортеця їх руйнується. Без посту ж здолати пристрасті — було б дивом, схожим на те, щоб бути у вогні й не обгорати. У того, хто задовольняє розлого плоть свою їжею, сном і спокоєм, як триматися чогось духовного в увазі та намірах? Зректися землі й увійти в споглядання невидимих речей і прагнення до них йому так само зручно, як кволому птаху піднятися від землі.

Ще 1 думка

(Мф. 15:12-21)
"Із серця виходять злі помисли" (Мф. 15:19). У серці ж звідки? Корінь їх у гріху, який живе в нас, а розгалуження їх, розмноження і конкретний вид у кожному від його власної волі. Як же бути? Спочатку відсічи все, що від сваволі. Це буде схоже на те, як якби хтось у дереві обірвав листя, відсік гілки та сучки, і стовбур відрубав майже до кореня. Потім не дозволяй виходити новим відросткам — самий корінь і засохне: тобто не дозволяй з серця виходити злим думкам, а ті, що виходять, відбивай і відганяй — і гріх, який живе в нас, не отримуючи підкріплення, ослабне і зовсім знесилиться. У цьому суть заповіді: "Будьте тверезі, пильнуйте. Уважно ставтеся до себе. Підпережте чресла розуму вашого" (1 Пет. 5:8, 1:13). При увазі треба тримати міркування. Із серця виходить не одне лихе, а й добре; не всяке, однак, добре, що навіюється серцем, виконувати треба. Що істинно треба виконувати, це визначить міркування. Міркування — садівничий ніж, одні гілки відсікає, а інші прищеплює.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter