Преподобний Корнилій Переяславський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 22-й день / травня на 23-й день — Собор Ростово-Ярославських святих

Преподобний Корнилій Переяславльський, в миру Конон, жив у XVII столітті. Він народився в місті Переяславлі Рязанському (сучасна Рязань) у купецькій сім’ї благочестивих батьків Гордія і Феодори.

Зберігаючи душу і тіло в ціломудреності, він віддалявся від дитячих ігор та забав, старанно слухав Святе Письмо. Так з ранньої юності святий Конон став гідним сосудом Божественної благодаті.

Коли йому було не більше п’ятнадцяти років, він таємно залишив рідну домівку і в пошуках місця для духовних подвигів досяг меж Переяславля-Залєського Володимирської єпархії. Він оселився за двадцять п’ять верст від міста в Лукіановій пустелі та розпочав посницькі труди під керівництвом працьовитого ченця Павла.

Через п’ять років, наставлюваний Духом Божим, святий Конон прийшов удо Переяславль-Залєського монастир в ім’я святих страстотерпців Бориса і Гліба, що на Пісках. Будівничий обителі ієромонах Сергій довго не приймав святого Конона через його молодість. Але, бачачи невідступність святого, ігумен зрештою прийняв його до обителі. За скромність та мовчазність братія вважали Конона ніби глухим і німим.

В обителі святий Конон старанно і без суперечок виконував усі послухи. Він носив дрова і воду до трапезної, мелив пшеницю, колов дрова, очищав відхідні ями. Святий старанно відвідував храм Божий і вправлявся в подвигах смирення й самодокоряння. Він ніколи не сідав за трапезу разом з братією, а харчувався тільки тим, що залишалося після всіх, та й то лише тричі на тиждень.

П’ять років потому за старанний і покірливий послух та суворе постування святий був пострижений у чернецтво з ім’ям Корнилій. Відтоді він став ще старанніше подвизатися в чернечому діланні,цілковито відсікаючи свою волю. До церкви святий подвижник приходив першим, а виходив із неї останнім. Він перестав спати на ліжку, за що мовчки, зі смиренням терпів глузування і докори деяких братів.

За три роки преподобний Корнилій став просити ігумена влаштувати для нього особливу келію для усамітнених подвигів. Ігумен, бачачи в ньому «вправного ченця і в чеснотах досконалого», виконав бажання святого і благословив його жити в затворі. Зачинившись у келії, преподобний Корнилій день і ніч проводив у молитві.

Одного разу братія знайшли його ледве живим: келія преподобного була замкнена зсередини. Три місяці преподобний Корнилій пролежав хворим і міг приймати тільки воду й сік. Одужавши, преподобний, будучи переконаний ігуменом, залишився жити з братією.

Святий Корнилій був пономарем у храмі, служив у трапезній, трудився в пекарні та куховарні, копав землю, саджав овочі й плодові дерева. Преподобний Корнилій своїми руками викопав для братії колодязь, в якому була дуже смачна і чиста вода. Господь благословив труди преподобного: «серцем, що не умовкає, оспівуючи Бога», святий Корнилій вирощував найкращі в окрузі яблука і роздавав їх усім, хто приходив.

Тридцять років звершував преподобний подвиг мовчання, так що його вважали глухонімим. Тіло подвижника було зовсім виснажене: від постійних трудів за зимового морозу і літньої спеки, що поєднувалися з суворим постом і молитвою, воно було немов сухе дерево, вкрите шкірою.

Господь прославив Свого угодника даром прозорливості. Великий посник, святий Корнилій, будучи мовчальником, знаками і жестами багатьом передбачав майбутнє.

Передчуваючи свою кончину, преподобний Корнилій сповідався, причастився Святих Христових Таїн і був пострижений у велику схиму. Потім він пособорувався і через декілька годин відійшов до Господа. Це сталося 22 липня 1693 року. Тіло святого було поховане в каплиці поруч з могилою першоначальника обителі схимонаха Адріана.

У 1701–1702 роках під час закладання фундаменту для нової кам’яної церкви на честь Смоленської ікони Божої Матері були знайдені нетлінні мощі преподобного. Тоді ж чесні мощі святого Корнилія були поставлені на місці колишньої ризниці. 1702 року біля гробниці святого отримала зцілення сліпа дівчина.

1705 року святитель Димитрій Ростовський († 1709) засвідчив, що святі мощі преподобного Корнилія були покладені в кипарисовий, оббитий парчею гроб, а в 1818 році над місцем упокоєння преподобного Корнилія була зроблена дерев’яна гробниця з покровом.

У рукописному житії преподобного записано сімнадцять чудес, які відбулися біля його мощей до 1717 року. Але чудодійна благодать зцілень не припиняється. Особливо допомогу преподобний Корнилій подає хворим немовлятам.

Тропарі, кондаки, молитви та величання