Священномученик Михаїл Троїцький пресвітер

Місяця липня на 23-й день

Священномученик Михаїл Троїцький народився 6 листопада 1878 року в селі Покровське Алексинського повіту Тульської губернії в сім’ї священника Михайла Троїцького. Він закінчив духовну семінарію і три курси Московської духовної академії.

У 1913 році Михаїл був висвячений на священника до храму в рідному селі, через деякий час був переведений служити в село Троїцьке Подільського повіту, а трохи згодом був призанчений у село Валищево того самого повіту, до Успенської церкви, будівництво якої розпочалося 1907 року, а освятили її 1919 року.

Отця Михаїла заарештували 27 листопада 1937 року і ув’язнили в місті Серпухові. Викликані на допит свідки із місцевих селян показали, що священник скаржився, що радянська влада гнобить духовенство, вимагає від нього сплати непосильних податків і намагається знищити релігію. Він також висловлював контрреволюційні погляди, критикуючи заходи, які проводить радянська влада. Один зі свідків показав, що на початку листопада 1937 року він вручив священникові письмові вимоги на самооподаткування, на що той начебто став говорити: “Дивися, мовляв, як знущається радянська влада з нас, адже ти сам бачиш, що нам зовсім платити нема чим, а нам усе ж таки ще шлють, хіба це не знущання”.

Викликавши в день арешту священника на допит, слідчий запитав його:

— Слідство має дані, що ви серед населення проводили антирадянську агітацію. Визнаєте в цьому себе винним?

— Ні, винним себе не визнаю, антирадянську агітацію я не проводив, — відповів отець Михаїл.

Того ж дня слідство було закінчено, і наступного дня було складено обвинувальний висновок, у якому священника звинувачували в тому, що він “використовуючи релігійні обряди, вів серед вірян контрреволюційну агітацію, висловлюючи ворожі погляди на радянську владу”.

1 грудня 1937 року судова трійка при УНКВС СРСР у Московській області засудила священника на десять років ув’язнення у виправно-трудовому таборі, і його перевели спочатку до Бутирської в’язниці в Москві, а потім відправили етапом до міста Лісозаводськ, куди він прибув 5 лютого 1938 року.

Отець Михаїл пробув в ув’язненні три з половиною місяці, коли проти нього та інших священнослужителів відповідно до нових розпоряджень радянського уряду було розпочато нову справу.

У березні 1938 року один із в’язнів сто сорок п’ятої колони, в якій було багато священнослужителів, висланих із Москви, і де перебував отець Михаїл, подав на них донос. Було заарештовано одного зі священників, протоієрея Леоніда Хар’юзова, який на допиті 12 березня підтвердив цей донос. Загалом у цій справі було заарештовано тридцять одну особу; четверо визнали себе винними і обмовили інших.

Священник Михаїл Троїцький винним себе не визнав. 31 березня 1938 року трійка УНКВС у Далекосхідному краї засудила його на розстріл. Але, імовірно, навіть після цього священника продовжували виводити на загальні роботи в таборі, як і інших засуджених у тій самій справі.

Священник Михаїл Троїцький був розстріляний 5 серпня 1938 року і похований в безвісній могилі.