29 липня 2026
середа · 16 липня ст. ст.
Сщмч. Афіногена єп. і десяти учнів його (близько 311). Мч. Павла і мцц. Алевтини (Валентини) та Хіонії (308). Мч. Антіоха лікаря (IV). Пам’ять святих отців IV Вселенського Собору (451). Мц. Іулії діви (близько 440 або 613). Прп. Іоанна Святогорця Вишенського (XVII). Блж. Матрони Анемнясевської (Бєлякової), спов. (1936); сщмч. Якова (Маскаєва), архієп. Барнаульського, і з ним сщмчч. Петра Гаврилова та Іоанна Можиріна пресвітерів, прмч. Феодора Нікітіна (1937); прмч. Ардаліона (Пономарьова) (1938). Чирської (Псковської) ікони Божої Матері (1420).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Священномученику Афіногенуглас 8
Тропар, глас 8
Свяще́нный Бо́гу Афиноге́н, в же́ртве служи́тель,/ свяще́нное учени́к свои́х принесе́ Христу́ заколе́ние,/ па́стырь со слове́сными о́вцами и́де в Небе́сную огра́ду,/ победи́в свере́пеющия неве́рием язы́ки./ Му́ченик Твои́х моли́твами, Христе́ Бо́же,// спаси́ ста́до Твое́ от волко́в, губя́щих е́.
Інший тропар, глас 4
И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ние обре́л еси́, Богодухнове́нне,/ в виде́ния восхо́д:/ сего́ ра́ди, сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Афиноге́не,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 4
Влады́чню рече́нию после́довав, я́ко па́стырь изря́дный/ ду́шу твою́ положи́л еси́ за Христо́вы о́вцы, священному́чениче Афиноге́не,/ сего́ ра́ди восхваля́ем тя/ и с тобо́ю десяти́ну учени́к твои́х,/ и́же пострада́ша, стра́хом Бо́жиим и твои́м уче́нием наставля́еми./ Тем угоди́вших Влады́ка венча́ вас живонача́льною десни́цею,// Его́же о всех нас моли́те.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У притчі про наймитів (Мф. 20:1-16) і той, кому одну тільки годину працювати довелося, був однаково винагороджений домовласником. Години дня в цій притчі – образ перебігу життя нашого. Одинадцята година – останній час цього життя. Господь показує, що й ті, які до цього терміну дожили, не працюючи Йому, можуть почати працювати і догодити Йому не менше за інших. Нема чого, отже, виправдовуватися старістю і впадати у відчай, вважаючи, що вже ні до чого починати.
Починай не соромлячись; милостивий Господь; все тобі дасть, що й іншим, і за чином благодаті тут, і за законом правди там. Тільки старанністю побільше розгорися і скрушеніше посумуй про недбальство, в якому проведено майже все життя. Скажеш: там покликав господар, нехай і мене покличе Господь. А хіба не кличе? Не чуєш хіба в церкві гласу Господнього: "прийдіть до Мене всі" (Мф. 11:28) та апостольського покликання: "мовби Сам Бог умовляє через нас; від імені Христового просимо: примиріться з Богом" (2Кор. 5:20).
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter