Мучениця Іулія Карфагенська, Корсиканська, діва

Місяця липня на 16-й день

Свята мучениця Іулія народилася в Карфагені в християнській родині. Дівчинкою вона потрапила в полон до персів. Її відвезли в Сирію і продали в рабство.

Виконуючи християнські заповіді, свята Іулія вірно служила своєму господареві, зберігала себе в чистоті, дотримувалася постів і багато молилася Богові. Ніякі вмовляння господаря-язичника не могли схилити її до ідолопоклонства.

Одного разу господар вирушив із товаром до Галлії і взяв із собою Іулію. Коли дорогою корабель пристав до острова Корсика, господар вирішив узяти участь у язичницькому святі, а Іулія залишилася на кораблі. Корсиканці напоїли купця і його супутників вином і, коли ті заснули, привели з корабля Іулію. Свята Іулія не побоялася зізнатися, що вона християнка, і збожеволілі язичники розіп’яли її на хресті.

Про кончину святої мучениці Ангел Господній сповістив ченців монастиря, що знаходився на сусідньому острові. Ченці взяли тіло святої і поховали в храмі своєї обителі. Джерела дають різні роки кончини святої: V або VII ст.

Мощі святої Іулії спочатку перебували у ченців-бенедиктинців з острова Горгона. 762 року дружина Дезідеріуса, останнього короля лангобардів, перевезла їх з Горгони до міста Бріксія, нинішнього міста Брешія. 763 року папа Римський Павло I, за деякими даними, збудував церкву, присвячену мучениці.

Нині мощі святої, визнані Церквою, розташовані в трьох містах: у Нонце (Франція, острів Корсика), де знаходяться два хребці та частина черепа; у Ліворно (Італія, провінція Тоскана), де зберігається палець та кілька кісткових фрагментів, і в Брешії (Італія, поблизу Мілана), де й міститься найбільша частина останків. Ці останки спочатку були в монастирі, присвяченому святій Іулії, потім їх було перенесено до семінарської церкви міста Брешії. На початку 60-х років минулого століття святі мощі було перенесено в новозбудовану церкву села Преальпіно, присвячену святій, на північній околиці міста.