Священномученик Афіноген Підахфойський, Севастійський, єпископ
Місяця липня на 16-й день
Священномученик Афіноген і десять його учнів постраждали за Христа під час гонінь на християн у місті Севастії. Правитель Філомарх влаштував велике свято на честь язичницьких богів і наказав севастійським громадянам принести жертву ідолам. Але жителі Севастії, у більшості християни, відмовилися брати участь у нечестивому святі та приносити жертви ідолам. Воїнам наказано було бити народ, і багато християн прийняли тоді мученицькі вінці.
Правителю стало відомо, що християнство широко поширилося завдяки проповіді єпископа Афіногена. Було наказано розшукати старця і привести на суд. Святий Афіноген і десять його учнів жили неподалік від міста в невеликому монастирі. Не заставши єпископа, воїни схопили учнів. Правитель велів закувати їх у ланцюги і кинути до в’язниці.
Святитель Афіноген прийшов у Севастію і став докоряти судді за те, що у в’язницю кинуто невинних. Його схопили. У в’язниці святий Афіноген зміцнював своїх духовних дітей на подвиг. Приведені на суд, усі святі мученики сповідували себе християнами і відмовилися принести жертву ідолам. Зазнавши жорстоких катувань, учні святого єпископа були обезголовлені. Після страти учнів катам було наказано катувати старця. Зміцнюваний Господом, святитель Афіноген з гідністю переніс муки. Єдиним його проханням було – стратити його в монастирі.
Приведений у свою обитель святий у молитві дякував Богові, радіючи стражданням, перенесеним за Нього. Святий Афіноген молився Господу про прощення гріхів тих людей, які поминатимуть його й учнів.
Господь сподобив святого почути перед смертю Його голос, який сповістив обітницю, дану розсудливому розбійникові: “Сьогодні ж будеш зі Мною в раю”. Священномученик сам схилив свою голову під меч.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь священномученику Афиногену, епископу Пидахфойскому, и десяти ученикам его, глас 8
Свяще́нный Бо́гу Афиноге́н, в же́ртве служи́тель,/ свяще́нное учени́к свои́х принесе́ Христу́ заколе́ние,/ па́стырь со слове́сными о́вцами и́де в Небе́сную огра́ду,/ победи́в свере́пеющия неве́рием язы́ки./ Му́ченик Твои́х моли́твами, Христе́ Бо́же,// спаси́ ста́до Твое́ от волко́в, губя́щих е́.
Ин тропарь священномученику Афиногену, епископу Пидахфойскому, и десяти ученикам его, глас 4
И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ние обре́л еси́, Богодухнове́нне,/ в виде́ния восхо́д:/ сего́ ра́ди, сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Афиноге́не,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондaкъ, глaсъ д7.
Под0бенъ: Вознесhйсz:
ВLчню рачeнію послёдовавъ, ћкw пaстырь и3зрsдный дyшу твою2 положи1лъ є3си2 за хrтHвы џвцы, сщ7енномч7ниче ґfиногeне: сегw2 рaди восхвалsемъ тS, и3 съ тоб0ю десzти1цу ўчєни1къ твои1хъ, и5же пострадaша, стрaхомъ б9іимъ, и3 твои1мъ ўчeніемъ наставлsеми. тёмъ ўгоди1вшихъ вLка вэнчA вaсъ живоначaльною десни1цею, є3г0же њ всёхъ нaсъ моли1те.
Ще в розробці