16 листопада 2025

(Лк. 8:41-56)
Іаїр голосно, при всіх впавши до ніг Спасителя, благав Господа про зцілення дочки своєї, і був почутий. Господь, нічого не сказавши, негайно встав і пішов до нього. На шляху до Іаїра зцілилася кровоточива жінка, звісно, теж не без молитви з її боку, хоч вона й не благала словом і не падала ниць до ніг Господніх: у неї була сердечна молитва віри. Господь почув її і дав зцілення. Тут все відбувалося потаємно. Кровоточива серцем звернулася до Господа; Господь чув цей крик серця і задовольнив прохання. У цієї жінки і в Іаїра молитва, по суті, однакова, хоча й можна розрізняти в них деякі ступені. Такі-то молитви, сповнені віри, надії і відданості ніколи не бувають не почуті. Кажуть іноді: "молюся, молюся, а молитва моя все-таки не чується". Але потрудися зійти в міру молитви невідмовної, ти і побачиш, чому вона не почута. Якщо ти будеш у молитовному положенні, як Іаїр, або в простому звичайному, як усі оточуючі, подібно до кровоточивої, коли зрушиться у серці твоєму справжня молитва, вона, безсумнівно, ввійде до Господа і прихилить Його на милість. Уся справа в тому, як дійти до такої молитви. Трудись і дійдеш. Усі чини молитовні мають на меті піднести молитвеників до такої міри молитви, і всі, хто розумно проходить цей молитовний курс, досягають мети своєї.

(Еф. 6:10-17)
Апостол одягає християн у всеозброєння Боже. Доречно підійшло це слідом за попереднім уроком. Бо якщо хто, послухавши покликання Божого, сприйняв початок нового життя, за допомогою благодаті Божої, доклавши до того зі свого боку "все старання" (2 Пет. 1:5), то на нього після цього чекає не спочивання на лаврах, а боротьба. Він залишив світ — світ за це почне гнати його; він врятувався від влади диявола — диявол гнатиме слідом за ним і ставитиме йому пастки, щоб збити його з доброго шляху і знову повернути у свою сферу; він зрікся себе, відкинув самість з усією ордою пристрастей, але цей гріх, який живе в нас, не відразу розлучається зі своїм привільним життям у самодогоджанні і щохвилини буде зазіхати під різними приводами знову оселитися всередині тих самих порядків життя, які так багато живили й годували його колись. Три вороги — кожен з незліченним військом — але головнокомандувач — диявол, а найближчі помічники його — біси. Вони всім орудують у гріховному житті, противнику життя духовного. Тому Апостол проти них і озброює християнина, так ніби інших не було зовсім. Каже: "наша боротьба не проти крові й плоті, а проти начальств, проти властей, проти мироправителів темряви цього віку, проти духів злоби піднебесних" (Еф. 6:12). Бо якби не було їх, і битви, можливо, не було б. Так само якщо вони відбиті і переможені, то відбиття і поразка інших нічого вже не варті. Отже, дивись усякий, куди слід спрямовувати стріли або, принаймні, з якого особливо боку слід себе захищати. І захищай! Апостол прописав кілька знарядь, але всі вони сильні лише Господом. Тому досвідчені борці духовні й передали нам: іменем Господа Іісуса бий ворогів.