30 серпня 2025
субота · 17 серпня ст. ст.
Мч. Мирона пресвітера (250). Мчч. Фірса, Левкія, Короната і дружини їхньої (249–251). Мчч. Павла, Іуліанії та інших (близько 273). Мч. Патрокла (270–275). Мчч. Стратона, Филипа, Євтихіана та Кіпріана (близько 303). Прп. Аліпія, іконописця Печерського, в Ближніх печерах (близько 1114). Прп. Пимена Угреського (1880). Сщмч. Олексія Великосельського пресвітера (1918); сщмч. Миколая Околовича пресвітера (1934); сщмч. Димитрія Остроумова пресвітера (1937). Свенської (Печерської) ікони Божої Матері (1288).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученику Миронуглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченик Твой, Го́споди, Ми́рон/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 4
Измла́да Христа́ возлюби́в, пресла́вне,/ и Того́ соблюда́я Боже́ственныя за́поведи,/ к Тому́ прите́кл еси́ весь цел,/ Ми́роне всече́стне,/ и со А́нгелы мо́лишися приле́жно./ Проси́ всем почита́ющим па́мять твою́// оставле́ния грехо́в.
Преподобному Аліпію іконописцюглас 8
Тропар, глас 8
Зра́ки изобразу́я святы́х на дщи́цах,/ сих благодея́ния спе́шно,/ я́ко иску́сен худо́жник, всехва́льне Али́пие,/ написова́л еси́ на скрижа́лех твоего́ се́рдца,/ и сего́ ра́ди, а́ки о́браз, благоле́пне укра́шен,/ свяще́нства благода́тию, а́ки зла́том, обложи́лся еси́// от Христа́ Бо́га и Спа́са душ на́ших.
Кондак, глас 2
От ю́ности Боже́ственное в себе́ име́я начерта́ние,/ вдан был еси́ в науче́ние ико́ннаго писа́ния;/ и внегда́ небеси́ подо́бная Богоро́дицы писа́шеся це́рковь,/ ты та́можде посо́бствовал,/ и ви́дел еси́ Ду́ха Свята́го осия́ние,/ от Него́же прия́л еси́ чуде́с де́йство,/ я́ко ико́ны твоя́ чудотворя́ху,// тем тя чтим и ублажа́ем, чу́дне Али́пие.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 20:29-34)
Два сліпці Єрихонські волають, і Господь повертає їм зір. Але хіба тільки ці одні сліпці були в місцях тих? Звичайно, ні. Чому ж ці отримали прозріння, а інші ні? Через те, що не волали; а не волали через те, що не мали надії; надії ж не мали через те, що не догоджали Богові; Богові не догоджали через те, що мало вірували. До кого прийде справжня віра, той у ту ж хвилину почне догоджати Богові; а з догоджанням Богові почне входити і надія; а від усього цього — молитва, яка спонукає всіляку допомогу згори. Таким вже відмови не буває. Та вони і просити вміють, і вірно знають, що просити треба, і міру прохання розуміють, і невідступність терплячу в молитві тримають. Усе це неодмінно треба, щоб мати успіх; сама по собі молитва слабкокрила.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter