29 серпня 2025

(Мк. 2:18-22)
Запитували Господа: чому учні Його не постять? Він відповідав: тому що ще не настав для них час. Потім образною промовою показав, що, взагалі, суворість зовнішнього подвижництва повинна відповідати оновленню внутрішніх сил духу. Насамперед зігрій дух ревності, а потім накладай на себе і суворі подвиги, бо в такому разі є в тобі внутрішня нова сила, здатна з користю витримати їх. Якщо ж, не маючи цієї ревності, візьмешся за подвиги, захоплюючись або тільки прикладом інших, або показністю подвижництва, то не на користь це буде. Трохи ще протримаєшся в цій строгості, а потім послабиш і кинеш. І буде тобі ще гірше, ніж було раніше. Суворість без внутрішнього духу - те саме, що латка із сирцевого полотна на старому одязі, або вино нове в старих бурдюках. Заплата відпаде, і дірка робиться ще більшою, а вино прориває бурдюк, і саме пропадає, і бурдюк робить негожим. Це, втім, не означає, що суворі подвиги не придатні, а доноситься тільки, що треба починати їх у порядку. Треба зробити, щоб потреба в них йшла зсередини, щоб вони задовольняли серце, а не тіснили тільки зовні, як гніт.