Священномученик Олексій Великосельський, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 17-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця травня на 23-й день — Собор Ростово-Ярославських святих

Олексій Олександрович Великосельський народився в сім’ї священнослужителя в 1865 році. Після закінчення в 1888 році Ярославської духовної семінарії він служив псаломщиком, учителем і законовчителем місцевої церковно-парафіяльної школи при церкві Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього в селі Красне на Шексні Молозького повіту Ярославської губернії. 9 червня 1891 року він був висвячений на священника до церкви Смоленської ікони Божої Матері села Нікольське-на-Тропі Рибінського повіту. Отець Олексій також виконував обов’язки завідувача і законовчителя Оболтинської школи грамоти.

У квітні 1903 року священник за власним проханням був переміщений до Спаської церкви села Івашево Ростовського повіту, нині Іллінського району Іванівської області. Він викладав Закон Божий в Івашевському і Чанниківському земських училищах, а також був викладачем церковного співу в Івашевській школі.

12 листопада 1912 року архієпископ Ярославський і Ростовський Тихон (Бєлавін), майбутній Патріарх, перевів отця Олексія до церкви Смоленської ікони Божої Матері села Дієво-Городище Ярославського повіту. Потім священник був призначений настоятелем Троїцької церкви того самого села.

У 1918 році під час Ярославського бунту загін білогвардійців зайняв село Дієво-Городище, розташоване на межі Ярославської та Костромської губерній. 10 червня село взяли приступом червоні. Вони заарештували близько ста його жителів, зокрема й отця Олексія Великосельського, настоятеля Троїцького храму, на дзвіниці якого виявили кулемет. Більшовики вважали батюшку білогвардійцем і 30 серпня 1918 року розстріляли в Костромі.

Відомості про розстріл надійшли до Комісії з гонінь на Руську Православну Церкву при Священному Соборі 1917–1918 років від членів Ярославської єпархіальної ради.