16 липня 2025
середа · 3 липня ст. ст.
Мч. Якінфа (108).Мчч. Діомида, Євлампія, Аскліпіодота і мц. Голіндухи (II). Мчч. Мокія і Марка (IV). Прп. Олександра, первоначальника обителі «Незасинаючих» (близько 430). Свт. Анатолія, патр. Константинопольського (458). Прпп. Анатолія, в Ближніх печерах (ХII), Анатолія затворника, в Дальніх печерах (ХIII), Печерських. Блгвв. кнн. Василія і Константина Ярославських (ХIII). Свт. Василія, єп. Рязанського (1295). Прпп. Іоанна і Лонгина Ярензьких (1544–1545). Блж. Іоанна, Христа заради юродивого, Московського (1589). Прп. Никодима Кожеєзерського (1640). Перенесення мощей свт. Филипа, митр. Московського і всієї Русі, чудотворця (1652). Сщмч. Антонія (Бистрова), архієп. Архангельського (1931). Знайдення мощей свт. Сильвестра (Ольшевського), архієп. Омського, спов. (2005).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Преподобним Анатолію і Анатоліюглас 3
Тропар, глас 3
Преблаже́ннии и Богоно́снии отцы́ на́ши, Анато́лие и Анато́лие Затво́рниче,/ я́ко стяжа́вшии дерзнове́ние ко Го́споду/ равноа́нгельным свои́м житие́м,/ его́же ра́ди обогати́ Христо́с нетле́нием и чудесы́ мо́щи ва́ша,/ мо́лим вас приле́жно:/ испроси́те душа́м на́шим очище́ние// и ве́лию и бога́тую ми́лость.
Кондак, глас 4
Бога́тство благода́ти и сыноположе́ния/ стяжа́вше мно́гими по́двиги и доброде́тельми,/ и́хже ра́ди Христо́с всели́ ду́ши ва́ша в Небе́сная селе́ния Своя́,/ дарова́в благода́ть нетле́ния и чуде́с моще́м ва́шим,/ к ни́мже притека́юще, вопие́м:/ ра́дуйтеся, Анато́лие и Анато́лие Затво́рниче,// лико́в и́ночествующих похвало́ и украше́ние.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Схоже Царство на зерно гірчичне і закваску. Маленьке гірчичне зерно розростається у великий кущ; закваска проникає у все замішане тісто і робить його заквашеним. Тут, з одного боку, образ Церкви, яка спочатку тільки складалася з апостолів і кількох інших осіб, потім розрослася і стала найчисельнішою, проникла в усе людство; з іншого - образ духовного життя, що розкривається в кожній людині.
Перше зернятко його (духовного життя) - намір і рішучість спасатися через богоугодження по вірі в Господа Спасителя. Ця рішучість, якою б міцною вона не була, схожа на малу цятку. Спочатку вона обіймає тільки свідомість і самодіяльність; з цього розвивається потім вся діяльність духовного життя. Сама в собі вона розмножується в рухах і силі, і мужнішає, а стосовно душі, починає проникати в неї у всіх її силах - у розумі, волі, почутті, і наповнює їх собою, робить заквашеними за своїм духом, проникає й увесь склад людського єства: і тіло, і душу, і дух, у якому зароджується.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter