21 січня 2023

субота · 8 січня ст. ст.

Сьогодні
Прп. Григорія, затворника Печерського, в Дальніх печерах
Прп. Григорія, затворника Печерського, в Дальніх печерах
Прп. Паїсія Углицького
Прп. Паїсія Углицького
Прп. Пахомія Кенського (перехідне святкування в суботу після Богоявлення)
Прп. Пахомія Кенського (перехідне святкування в суботу після Богоявлення)
Прпп. Георгія Хозевіта
Прпп. Георгія Хозевіта
Єміліана спов
Єміліана спов
Прп. Домніки
Прп. Домніки
Мчч. Юліана, Келсія, Антонія, Анастасія, мцц. Василіси та Маріоніли, семи отроків і 20-ти воїнів
Мчч. Юліана, Келсія, Антонія, Анастасія, мцц. Василіси та Маріоніли, семи отроків і 20-ти воїнів
Мч. Або Тбіліського (Груз.)
Мч. Або Тбіліського (Груз.)
Прп. Григорія, чудотворця Печерського, в Ближніх печерах
Прп. Григорія, чудотворця Печерського, в Ближніх печерах
Сщмч. Ісидора пресвітера і з ним 72-х, що в Юр’єві Ліфляндському постраждали
Сщмч. Ісидора пресвітера і з ним 72-х, що в Юр’єві Ліфляндському постраждали
Сщмч. Віктора Усова пресвітера
Сщмч. Віктора Усова пресвітера
сщмчч. Димитрія Плишевського
сщмчч. Димитрія Плишевського
Володимира Пастернацького пресвітерів
Володимира Пастернацького пресвітерів
мч. Михаїла Новоселова
мч. Михаїла Новоселова
мч. Іоанна Малишева
мч. Іоанна Малишева

Cедмиця 32-га після П’ятидесятниці · Глас 6 · Посту немає

Прп. Пахомія Кенського (XVI) (перехідне святкування в суботу після Богоявлення). Прпп. Георгія Хозевіта (VII) і Єміліана спов. (IX). Прп. Домніки (близько 474). Сщмч. Картерія, пресвітера Кесарії Каппадокійської (304). Мчч. Феофіла диякона та Елладія (IV). Мчч. Юліана, Келсія, Антонія, Анастасія, мцц. Василіси та Маріоніли, семи отроків і 20-ти воїнів (313). Прп. Іллі Єгипетського (IV). Мч. Або Тбіліського (близько 790) (Груз.). Прп. Григорія, чудотворця Печерського, в Ближніх печерах (1093). Прп. Григорія, затворника Печерського, в Дальніх печерах (XIII– XIV). Сщмч. Ісидора пресвітера і з ним 72-х, що в Юр’єві Ліфляндському постраждали (1472). Прп. Паїсія Углицького (1504). Сщмч. Віктора Усова пресвітера (1937); сщмчч. Димитрія Плишевського, Володимира Пастернацького пресвітерів, прмч. Пафнутія (Костина), мч. Михаїла Новоселова (1938); сщмч. Василія Архангельського пресвітера (1939); мч. Іоанна Малишева (1940); св. Михаїла Розова спов., пресвітера (1941).

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол1Пет. 4:1-11 (зач. 61)
ЄвангелієМк. 13:24-31 (зач. 61)

Суботи після Богоявлення

АпостолЕф. 6:10-17 (зач. 233)
ЄвангелієМф. 4:1-11 (зач. 7)

Рядове

Апостол1Сол. 5:14-23 (зач. 273)
ЄвангелієЛк. 18:2-8 (зач. 88)

Тропарі та кондаки

Преподобному Григорію, чудотворцю Печерськомуглас 3

Тропар, глас 3

Вели́ких дарова́ний прие́мниче/ и вели́ких чуде́с си́лою Бо́жиею твори́телю,/ пречу́дне о́тче Григо́рие,/ я́ко ве́лие дерзнове́ние име́я ко Христу́ Бо́гу,/ непреста́нно о нас моли́ся Ему́,/ да грехо́в оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.

Кондак, глас 7

Запреща́я беззако́ннующим беззако́нновати,/ вве́ржен был еси́ те́ми в струи́ ре́чныя, досточу́дне Григо́рие,/ иде́же блаже́нную восприе́м кончи́ну./ Ны́не со А́нгелы предстоя́ Престо́лу Влады́чню,// моли́ся о душа́х на́ших.

Преподобному Григорію, затворнику Печерськомуглас 1

Тропар, глас 1

Пеще́рный жи́тель и в телеси́ А́нгел/ и чудотво́рец яви́лся еси́, Богоно́се о́тче наш Григо́рие,/ посто́м, бде́нием, моли́твою/ Небе́сная дарова́ния прии́м,/ исцеля́еши неду́жныя и ду́ши ве́рою приходя́щим ти./ Сла́ва Да́вшему ти кре́пость,/ сла́ва Венча́вшему тя,// сла́ва Де́йствующему тобо́ю всем исцеле́ния.

Кондак, глас 6

Ве́лием воздержа́нием/ и нощны́ми моли́твами,/ преподо́бне чудотво́рче о́тче Григо́рие,/ прия́л еси́ от Бо́га дар чудотворе́ния/ исцеля́ти неду́жныя,/ с ве́рою к тебе́ притека́ющия,// те́мже и на́ша мно́гия боле́зни исцели́, мо́лимся.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Еф. 6:10-17)
Апостол одягає християн у всеозброєння Боже. Доречно підійшло це слідом за попереднім уроком. Бо якщо хто, послухавши покликання Божого, сприйняв початок нового життя, за допомогою благодаті Божої, доклавши до того зі свого боку "все старання" (2 Пет. 1:5), то на нього після цього чекає не спочивання на лаврах, а боротьба. Він залишив світ — світ за це почне гнати його; він врятувався від влади диявола — диявол гнатиме слідом за ним і ставитиме йому пастки, щоб збити його з доброго шляху і знову повернути у свою сферу; він зрікся себе, відкинув самість з усією ордою пристрастей, але цей гріх, який живе в нас, не відразу розлучається зі своїм привільним життям у самодогоджанні і щохвилини буде зазіхати під різними приводами знову оселитися всередині тих самих порядків життя, які так багато живили й годували його колись. Три вороги — кожен з незліченним військом — але головнокомандувач — диявол, а найближчі помічники його — біси. Вони всім орудують у гріховному житті, противнику життя духовного. Тому Апостол проти них і озброює християнина, так ніби інших не було зовсім. Каже: "наша боротьба не проти крові й плоті, а проти начальств, проти властей, проти мироправителів темряви цього віку, проти духів злоби піднебесних" (Еф. 6:12). Бо якби не було їх, і битви, можливо, не було б. Так само якщо вони відбиті і переможені, то відбиття і поразка інших нічого вже не варті. Отже, дивись усякий, куди слід спрямовувати стріли або, принаймні, з якого особливо боку слід себе захищати. І захищай! Апостол прописав кілька знарядь, але всі вони сильні лише Господом. Тому досвідчені борці духовні й передали нам: іменем Господа Іісуса бий ворогів.

"За все дякуйте: бо така про вас воля Божа у Христі Іісусі" (1Сол. 5:18).
Зцілено десять прокажених, а дякувати Господу прийшов тільки один. Чи не такою є пропорція вдячних у загальній кількості людей, яким Господь робить добро? Хто не отримував благ або, радше, що є в нас і що буває з нами, що не було б благим для нас? А натомість, чи всі вдячні Богу і чи за все дякують? Є навіть такі, які дозволяють собі запитувати: "Навіщо Бог дав буття? Краще б нам не бути". Бог дав тобі буття для того, щоб ти вічно блаженствував; Він дав тобі буття даром, даром забезпечив тебе і всіма способами для досягнення вічного блаженства; за тобою [одна] справа: варто тільки трошки попрацювати заради того. Кажеш: "Так у мене все прикрощі, бідність, хвороби, напасті". Що ж, і це серед способів здобуття вічного блаженства: потерпи. Усе життя твоє і миттю не можна назвати порівняно з вічністю. Навіть якби і все життя поспіль довелося постраждати, і те ніщо проти вічності, а ти ще маєш хвилини розради. Не дивись на теперішнє, а на те, що готується тобі в майбутньому, і подбай зробити себе гідним того, і тоді прикрощів не помітиш. Усі вони поглинатимуться безсумнівним сподіванням вічних утіх, і вдячність не замовкатиме в устах твоїх.

Ще 2 думки

(Лк. 18:2-8)
Щоб зробити більш виразною ту істину, "що треба завжди молитися і не сумувати" (Лк. 18:1), якщо не скоро буде почута молитва, але все продовжувати молитися, Господь сказав притчу. Притча ця про суддю, який Бога не боявся і людей не соромився, а задовольнив, врешті-решт, прохання удовиці – не тому, що Бога побоявся і людей посоромився, а тому тільки, що вдова та не давала йому спокою.

Тож якщо така загрубіла людина не встояла проти невідступності прохання, то чи Бог, людинолюбний і багатомилостивий, не виконає прохання, яке невідступно, зі сльозами й скрушеним серцем, підноситься до Нього?! І ось відповідь на те, чому молитви наші часто не чуються. Тому що підносимо прохання наші до Бога не старанно, ніби мимохідь, і до того ж так, що помолившись одного разу нині, завтра чекаємо виконання своєї молитви, не думаючи попотіти і перетрудитись в молитві. Ось і не чується і не виконується молитва наша, тому що самі не виконуємо, як слід, покладеного для молитви закону старанної невідступності з надією.

(Мк. 13:24-31)
Прийде ж день Господній, як тать уночі (2Пет. 3:10). Грабіжник вночі підкрадається, коли його не чекають. Так і день Господній прийде, коли його не чекають. Але коли не чекають Того, Хто йде, то не готуються і зустрічати Його. Щоб ми не зробили такої помилки, Господь і заповідав: "Пильнуйте, бо не знаєте, в який час Господь ваш прийде" (Мф. 24:42). Натомість що ми робимо? Чи пильнуємо? Чи чекаємо? Треба зізнатись — ні. Смерті ще дехто чекає, а дня Господнього — навряд чи хтось. І ніби праві. Батьки і прабатьки наші чекали — і не прийшов день. Як не бачимо нічого, через що треба було б подумати, що він прийде у наші дні, то і не думаємо. Не думаємо і не чекаємо. Що дивного, якщо при такому нашому ставленні, день Господній впаде на нас, як грабіжник. Ми будемо схожі на мешканців міст, яких обіцяв відвідати губернатор області, сьогодні або завтра. Чекали вони його годину, чекали другу, чекали день і потім сказали: напевно його не буде, і розійшлися по домівках. Але лишень розійшлися і заспокоїлися — він тут і є. Те саме і з нами буде: чи чекаємо, чи не чекаємо, день Господній прийде, і прийде без попередження, бо Господь сказав: "Небо і земля перейдуть, але слова Мої не перейдуть" (Мф. 24:35; Лк. 21:33; Мк. 13:31). Чи ж не краще чекати, щоб не бути захопленими зненацька. Бо це не пройде нам задарма.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter