Священномученик Віктор Усов, пресвітер

Священномученик Віктор Семенович Усов народився 1876 року в селі Всєхсвятсько-Орловський Погост Великоустюзького повіту Вологодської губернії в сім’ї диякона. Закінчив Вологодську духовну семінарію і служив учителем у церковнопарафіяльній школі. Одружившись, прийняв священицький сан 1907 року. З 1913 року отець Віктор служив у церкві Різдва Пресвятої Богородиці в селі Лєваш Вологодської губернії.

Отець Віктор був справжнім пастирем. Його парафіяни, зокрема й діти, любили храм, богослужіння, з задоволенням брали участь у хресних ходах.

У травні 1935 року священника запросили причастити хвору жінку. Отець Віктор побачив у червоному кутку будинку замість ікон портрет Леніна і плакат “Попи — вороги робітників і селян”. Він порадив доньці хворої, школярці, не займати бодай червоний куток такими плакатами, а написати: “Де злагода — тут і світло, де любов — тут і Бог”. Ще він порадив їй посидіти біля хворої матері хоча б день, не піти до школи, а прибрати в хаті, вимити підлогу. Хвора після відходу священника написала на нього донос до НКВС.

Визнавши, що отець Віктор “серед населення, а особливо серед школярів, проводив відкриту контрреволюційну діяльність”, Північний крайовий суд засудив його на позбавлення волі “з відпрацюванням у таборах НКВС строком на 5 років”. Священник Віктор Усов помер від голоду і непосильної роботи в таборі Вологодської області 20 січня 1937 року. Він був похований у безвісній могилі в місті Сокол.

2000 року священномученик Віктор Усов був прославлений в лику святих.