Місяця серпня на 15-й день Сурдезька ікона Божої Матері знаходилася у Свято-Духовому чоловічому монастирі, також званому Сурдезьким, розташованому в селі Сурдеги неподалік м. Паневежиса. Найраніші історичні відомості про Сурдезький монастир відносяться до 1510 року, коли турботами знатного православного християнина – поміщика Богдана Шиш-Ставицького було збудовано у цьому краї церкву. У 1530 році, над джерелом, неподалік цієї застарілої вже церкви сталося чудове явище ікони Пресвятої Богородиці. Незабаром після цього на місці здобуття святого образу місцевий поміщик Олексій Феодорович, на прізвисько Владика, збудував дерев’яну церкву в ім’я Святої Живоначальної Трійці. Через 20 років, у 1550 році, біля цієї церкви завдяки сприянню власниці сурдезького маєтку Анни Шишанка-Ставицької було засновано монастир. Сурдезька обитель протягом…

Місяця серпня на 15-й день Назва цієї ікони Божої Матері пов’язана з Гелатським (Гаєнатським) монастирем, розташованим поблизу міста Кутаїсі. Монастир заснував грузинський цар Давид IV Будівельник у 1106 році. Після смерті царя обитель стала його усипальницею. Довгий час Гелатський монастир був центром церковного та культурного життя Грузії, а з другої половини XVI століття до 1814 резиденцією католікоса. З 1994 року є пам’яткою Світової спадщини. Стародавніша назва монастиря – Генаті, нині – Гелаті. Стародавня назва Гелатського монастиря (Генаті) походить від грецького «genathlakon» (народження) і пов’язана з головним храмом монастирського комплексу, освяченого на честь Різдва Пресвятої Богородиці. За переказами, Гаєнатська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці належала святій цариці Тамарі. У Грузії існує місцевошановне…

Місяця серпня на 15-й день У момент загострення боротьби між руськими містами і князівствами, нащадок святого Володимира святий благовірний князь Андрій Юрійович, в народі прозваний Боголюбським, розорив Київ. І в 1169 році силоміць вивіз з опального міста ікону Богородиці. Він відправився з нею в бік Володимира-на-Клязьмі, в далеку північно-східну частину Русі, де прагнув зміцнити власну столицю великого і незалежного князівства. Чи був цей вчинок проявом політичної далекоглядності або ж був наслідком особистої полум’яної віри — можна сперечатися. У ті часи практично ніяка людина не мислив життя без Бога, тому часто важко для Середньовіччя відокремити політичні діяння від справ віри. Крім того, церковне Передання зберегло образ іншого князя Андрія — молитовника,…

Місяця серпня на 15-й день Цилканська ікона Божої Матері є дуже шанованою в Грузії, водночас відомо про неї мало. Згідно з переданням, вона була написана в часи святої рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії, яка жила в IV столітті. Назва ікони пов’язана з селом Цилкані, яке знаходиться в Картлійській долині. Святиня перебувала в Цилканському храмі поблизу Мцхеті, столиці давнього Картлійського царства. У 1926 році Цилканську ікону було вилучено із храму і поміщено до одного із музеїв Тбілісі, проте в соборі Светіцховелі у Мцхеті знаходиться її шанований список. Перед Цилканською іконою Божої Матері моляться про позбавлення від душевних і тілесних страждань.

Місяця серпня на 15-й день Грузинська цариця свята Тамара, яка жила наприкінці XII – на початку XIII століття, сприяла поширенню на Кавказі християнства, споруджувала та постачала начиннями та облаченнями безліч храмів у горах та ущелинах. В один із таких храмів, що знаходилися біля осетинського аулу Мар’ям-Kay, вона і надіслала список з афонської Іверської ікони Божої Матері в дар новоосвіченим християнам. Написана ця ікона була благочестивою людиною, яка перед тим, як розпочати роботу, постила шість тижнів. До 1768 року ця ікона Богоматері зберігалася у Куртатинському окрузі. Тут вона тричі чудово виходила неушкодженою з пожеж. У тому ж році на вимогу імператриці Катерини II осетини аула Марьям-Кай мали виселитися з Куртатинського округу.…

Місяця серпня на 15-й день «Семигородна», або «Семигородська», ікона «Успіння Пресвятої Богородиці» написана преподобним Діонісієм Глушицьким (пам’ять 14 червня за новим стилем), засновником Глушицької обителі, що знаходиться в Кадниківському повіті Вологодської губернії, на північ. Як вважають, із заснованої ним обителі цю ікону Богородиці було перенесено деякими пустельниками на відстань 20 верст від обителі, у непрохідні ліси за річкою Двінцою, до Семиградської волості. У тому XV столітті Вологодську землю спіткало жахливе нещастя: швидко поширилася страшна чума, від якої вимерли всі жителі Семиградської волості. Парафіяльна церква після цього майже півтораста років стояла у запустінні. Тільки наприкінці XVI століття вона почала відроджуватися з наступного приводу. У Московському Новодівичому монастирі лежала вже три роки…

Місяця серпня на 15-й день У невеликому місті Печери, на захід від Пскова, розташований монастир, який також називається Печерським. Як місто, так і монастир отримали свою назву від вирубаної невідомо коли і ким у горі древньої печери. Вона випадково була знайдена у XV столітті одним селянином, який рубав дрова на горі. Через деякий час до гори прийшов священик на ім’я Іоанн і влаштував у ній церкву. З благословення Новгородського архієпископа Феофіла ця церква була освячена в ім’я Успіння Божої Матері, після чого від головної храмової ікони одержала зцілення одна жінка. Ікона ця з того часу стала відома під ім’ям «Успіння» Псково-Печерської. Перше чудове зцілення від Псково-Печерського образу відбулося 1473 року.…

Місяця серпня на 15-й день Історія появи ікони «Успіння» Божої Матері Овіновської пов’язана з Паїсіївським чоловічим монастирем (колишня Костромська губернія). Під час князювання на Русі Димитрія Донського, деякий боярин на ім’я Іван Овінов, який жив біля Галича-Костромського, побажав побудувати новий храм у Миколаївській обителі, що стояла на березі Галичського озера. Одної неділі він вирушив оглядати те місце, де він хотів спорудити церкву. Коли він наблизився до монастирської брами, то несподівано побачив перед собою двох прекрасних юнаків. Вони піднесли йому ікону Божої Матері та передали заповідь батьків його дружини збудувати церкву в ім’я Її та святителя Миколая Мирлікійського. Боярин Овінов простягся ниць перед святою іконою і з благоговінням прийняв її від…