Місяця серпня на 14-й день Володимир Цедринський народився Нижегородської губернії. Служіння Церкви він розпочав в Омській єпархії, в 1909 р. у сані єрея був переведений до Туркестанської єпархії, де був призначений повітовим спостерігачем церковнопарафіяльних шкіл 2-го округу з виконанням обов’язків місіонера. Надалі отець Володимир служив у соборі свт. Миколая у місті Лепсинську Семиреченської області, і з 6 липня 1912 року його настоятелем. Пізніше протоієрей Цедринський був також благочинним церков всього Лепсинського округу. На підставі рапорту отця Володимира, в якому він повідомляв Туркестанському та Ташкентському єпископу Інокентію (Пустинському) про рішення селянського союзу Лепсинського повіту вилучити у церковних причтів землю і припинити виплати за треби, архієрей видав у «Туркестанських єпархіальних відомостях» заклик…

Місяця серпня на 14-й день Народився в родині священика. Родич митрополита Володимира (Богоявленського). Закінчив Тамбовську духовну семінарію в 1888, Казанську духовну академію 1900 зі ступенем кандидата богослов’я. Магістр богослов’я (1907, тема дисертації: «Друга книга Макавіїв. Досвід ісагогічного дослідження»). 20 вересня 1888 був рукоположений у диякони, був учителем однокласної церковно-парафіяльної школи. 11 березня 1890 висвячений на священика до церкви села Вівсянки, Кирсановського повіту Тамбовської єпархії. На цій посаді перебував до 1896, будучи, водночас, завідувачем і законовчителем церковно-парафіяльної школи. Невиліковна хвороба дружини змусила його розлучитись з рідною єпархією та переселитися в Казань, де він навчався в академії і продовжив священицьке служіння в кафедральному соборі, церкви Троїце-Феодорівського жіночого монастиря і в цвинтарній церкві.…

Місяця серпня на 14-й день Преподобний Аркадій Вяземський і Новоторзький походив із міста Вязьми від простих благочестивих батьків, які з дитинства навчили його молитві та послуху. Кроткий, проникливий, добрий і цнотливий юнак вибрав своїм подвигом юродство Христа ради. Він харчувався милостиною, спав де доведеться – у лісі, на церковній паперті. Блаженна безтурботність і близькість до природи надавали образу молодого Аркадія особливої ​​одухотвореності і відчуженості від життєвої суєти. У церкві, заглибившись у молитву, святий Аркадій часто плакав сльозами розчулення та духовної радості. Його поради були точні, передбачення збувалися, викриття надоумлювали. Досвідчений наставник, преподобний Єфрем, Новоторзький чудотворець (пам’ять 28 січня), допомагав юному подвижнику уникати духовних небезпек у проходженні важкого та рідкісного на…

Місяця на серпня 14-й день Преподобний і богоносний отець наш Феодосій народився в місті Василькові, який і зараз знаходиться неподалік від Києва, але вже незабаром батьки разом з ним переїхали до Курська, де він «зростав тілом, зростав і духом в премудрості і любові Божої». З самого раннього дитинства він майже щодня відвідував церковні богослужіння і хотів присвятити всього себе служінню Богу. Після смерті батька він став вести ще більше подвижницьке життя. Одного разу він навіть втік з дому з мандрівниками, бажаючи разом з ними побачити ті місця, де жив і проповідував Христос Спаситель. Дізнавшись про це, мати наздогнала його, побила і привезла назад додому. Потім вона просила у нього вибачення…

Місяця серпня на 14-й день Священномученик Маркел, єпископ Апамейський, народився від знатних батьків острові Кіпрі. Здобувши добру освіту, він обіймав високі цивільні посади, дивуючи всіх чистотою життя, лагідністю, милосердям та красномовством. Близько 375 р., залишивши дружину з дітьми, святий віддався пустельному чернечому життю в Сирії. Жителі Апамії, привівши його в місто як би за якоюсь корисною справою, обрали його єпископом. Святитель вирізнявся ревнощами боротьби з язичництвом. З оповіді Феодорита Кирського відомо про нього, що, отримавши від святого благовірного царя Феодосія Великого (379-395) дозволу зруйнувати міцно складений храм Юпітера в Апамеї, святитель не розумів, як це зробити. Один працівник обіцяв допомогти йому. Він підрив три величезні колони, підпираючи їх оливковими деревами,…

Місяця серпня на 13-й день “Страсна” ікона отримала свою назву від того, що по сторонах лику Пресвятої Богородиці на ній зображені два ангели з знаряддями страждань Христових. Прославилася ж ця ікона в такий спосіб. У селі Паліцах Нижегородської губернії жила селянка Катерина, яка з самого вступу в заміжжя була одержима біснуванням. Одного разу, прийшовши до тями, вона звернулася до Богородиці з проханням позбавити її цієї напасті, даючи при цьому обіцянку піти в монастир. Отримавши зцілення, вона зовсім забула про свою обітницю, і незабаром знову злягла в ліжко від душевної недуги. Вночі Катерина побачила Богородицю, яка наказала їй іти в черниці. Катерина з жахом не наважувалася виконати наказ Божої Матері. Подібне…

Місяця серпня на 13-й день Василь Опанасович Олександрин народився 8 лютого 1872 року у селі Вертелим Інсарського повіту Пензенської губернії. З різних спогадів, що збереглися, ми можемо зробити висновок, що Василь Опанасович був людиною стійкою у всьому. До революції він мав велике міцне господарство; у справах йому допомагали двоє постійних працівників і щорічно наймалося 10-15 сезонних робітників. Сім’я у Василя Опанасовича теж була велика: дружина та троє дітей. Односельці поважали Василя Опанасовича, і в 1918 році парафіяльними зборами його було обрано псаломником у храм рідного села, а 14 серпня затверджено на посаді Пензенським єпархіальним управлінням. Парафіяни відзначали у Василі Опанасовичу доброзичливість, працьовитість, уміння співчувати, надати необхідну підтримку. У серпні 1929…

Місяця серпня на 13-й день Священномученик диякон Олексій – Олексій Васильович Введенський – народився 19 лютого 1903 року в селі Прусово Ярославської губернії у сім’ї священика. Освіту він здобув у трирічній школі та Ярославському духовному училищі. У 1925 році майбутнього священномученика висвячують у сан диякона і він починає служити в церкві села Петропавлівське Велико-Сільського повіту Ярославської області. Відразу отець Олексій був позбавлений виборчих прав, а 3 лютого 1930 року його заарештовують у груповій справі “групи священнослужителів та мирян Борівського р. Ярославського округу”. Було висунуто звинувачення у “систематичній антирадянській агітації, спробах заклику до масових заворушень, створенні антирадянського угруповання”. Отця Олексія засуджують до 5 років виправно-трудового табору з конфіскацією майна та висилкою…

Місяця серпня на 13-й день 14 жовтня 1888 року у селі Беленицыно Володимирської губернії, у бідній селянській сім’ї Івана Архіпова народився хлопчик Яків. З дитинства улюбленець   Господа, він був обдарований прекрасним голосом. Будучи ще юним юнаком, він вирішив покинути батьківський дім. До 1914 року він “ходив по різних церквах як церковний співочий”, а потім служив псаломщиком у Пошехонському та Данилівському повітах, викладав спів в училищі с. Єрмакове. Там він зустрівся зі своєю майбутньою дружиною Ганною Миколаївною. У 1919 році Яків був призваний до Червоної армії. І тут Господь беріг своє чадо – він служив керівником хорової секції. Після демобілізації Яків Архіпов прийняв священний сан, і в 1921 році був призначений…

Місяця серпня на 13-й день Священномученик Микола Петрович Орлов народився 15 лютого 1881 року в селі Рибниці Велико-Сольського повіту Костромської губернії у спадковій священицькій родині. Після закінчення Ярославської Духовної семінарії Микола отримав призначення в село Петропавлівське, кілометрів за п’ятнадцять від Рибниць – викладати в народному училищі. Майбутній священномученик одружився і 1911 року прийняв священний сан, приписаний до церкви рідного села. У цій церкві та в сусідньому селі Бор служило кілька поколінь Орлових – загалом понад сто років: хрестили, вінчали, соборували практично все місцеве населення. Батько священномученика протоієрей Петро Гурович прослужив у рибницькій церкві 44 роки, його синові так довго прослужити не судилося. Коли в лихі 1930-ті на отця Миколу почалися…

Місяця серпня на 13-й день Батько майбутнього владики Серафима, Іван Звездинський, перейшов у православ’я зі старообрядців-безпоповців. Спочатку він служив читцем, а після одруження висвятився і отримав місце священника. Служив спочатку у Ржеві, а потім у Москві. У квітні 1883 р. у нього народився син Микола, майбутній єпископ Серафим. У три роки Микола втратив матір, яка померла зовсім молодою. Батько ніжно любив сина, привчав його до храму, навчав церковного співу та читання. Після закінчення церковного та духовного училища Микола вступив у 1899 р. до Московської семінарії. На другому курсі, коли йому було дев’ятнадцять років, він тяжко захворів на лімфангоїт, хворобу тоді практично невиліковну, але чудовим чином був зцілений за молитвою перед образом, на той час ще не прославленого, преподобного Серафима…

Місяця серпня на 13-й день Про священномученика Костянтина Івановича Попова відомо мало. Він служив у церкві села Лягушинське Верхотурського повіту Пермської губернії. 13 серпня 1918 року його розстріляли в селі Єгоршино більшовиками, які захопили владу. Архієрейським Собором Російської Православної Церкви 2000 року, визначенням Священного Синоду від 17 липня 2002 року священномученик Костянтин Попов був зарахований до святих Новомучеників і Сповідників Російських.