Місяця липня на 14-й день Преподобний Єлій жив і помер у IV столітті. З дитинства відданий у монастир, він був вихований у благочесті, стриманості та ціломудреності. Подорослішавши, святий пішов у єгипетську пустелю, де безперервним подвигом досягнув високої досконалості в духовному житті. Він також володів даром прозорливості, знав усі думки і душевні настрої ченців, які розмовляли з ним. Велика віра, душевна простота і глибоке смирення давали змогу святому Єлію керувати дикими тваринами. Одного разу, коли преподобний ніс у пустельну обитель важку ношу і дуже втомився, він, помолившись, покликав до себе дикого віслюка і поклав на нього свою ношу. Віслюк покірно доставив вантаж святого до місця і був відпущений назад у пустелю.…

Місяця липня на 14-й день Святий мученик Іуст жив у першому столітті після Різдва Христового і був римським воїном-язичником. У видінні йому був явлений Животворящий Хрест Господній. Іуст увірував у Христа і роздав своє майно жебракам. За наказом сановника Магнезія Іуста як християнина притягнули до суду. Після різних катувань святий мученик був кинутий у вогнище і там віддав свою душу Богові, але полум’я не зашкодило його тілу.

Місяця липня на 13-й день Святкування Собору всіх святих, які в землі Литовській просяяли, було встановлено синодальним рішенням 30 серпня 2019 року на пропозицію митрополита Віленського і Литовського Інокентія (Васильєва). Днем свята стало 13 липня за старим стилем, коли звершується пам’ять місцевошанованих віленських мучеників Антонія, Іоанна і Євстафія. Серед угодників Божих, включених до Собору, є преподобний Єлисей Лавришевський, засновник чоловічого монастиря, який з часом став осередком книгописання і літописання. Одним із ченців, які подвизалися в цій обителі, був старший син короля Міндовга Войшелк. До Собору також входить преподобна Харитина, князівна Литовська, яка вирізнялася смиренністю, чистотою і суворим утриманням. Іншим святим, ім’я якого внесено до Собору, є преподобний князь Довмонт-Тимофій, який…

Місяця липня на 13-й день Святий мученик Маркіан, уродженець Іконії Лікаонської, ще в юнацькому віці своєю полум’яною проповіддю навернув до Христа багатьох язичників. За це ревні ідолопоклонники піддали святого тілесному покаранню, а потім послали в Каппадокію до правителя Переннія, який то вмовляннями, то погрозами намагався відвернути юнака від Істини — Христа. Мученик безстрашно свідчив про істинність християнської віри і викрив Переннія, який поклонявся бездушним ідолам. Розгніваний правитель віддав наказ суворо катувати святого Маркіана, але і в стражданнях святий мученик залишався непохитним у своїй вірності Христу. Святому відрубали голову, коли він молився, дякуючи Богові за свою долю († 258).

Місяця липня на 13-й день Святий мученик Серапіон постраждав за Христа за часів імператора Севера (193–211). Як християнин він був приведений на суд правителя Акіли. Мученик з твердістю сповідав перед язичниками свою віру у Христа і зазнав нелюдських катувань, після яких був кинутий до в’язниці. Господь Іісус Христос зцілив святого Серапіона, і, коли мученик був вдруге приведений на судилище, він постав перед суддею цілком здоровим. Запеклі язичники засудили святого до спалення. Кинутий у багаття, він віддав свою душу Богові. Це сталося близько 205 року.

Місяця липня на 13-й день Святитель Юліан, єпископ Кеноманійський, був поставлений на єпископа апостолом Петром. Існує думка, що він є однією особою з Симоном прокаженим (Мк. 14:3), який у Хрещенні отримав ім’я Юліан. Апостол Петро послав святого Юліана проповідувати Євангеліє в Галлію. Він прибув до Кеноманії (район річки По на півночі теперішньої Італії), оселився за містом (імовірно, містом Кремона) в малій хатині і почав свою проповідь серед язичників. Ідолопоклонники спочатку слухали його з недовірою, але проповідь святого супроводжувалася великими чудесами. Зокрема, відомий випадок, коли, аби втамувати спрагу численних відвідувачів, святий Юліан, помолившись Господеві, встромив свій жезл у землю і вивів із сухого місця джерело води. Це диво навернуло до християнства…

Місяця липня на 13-й день Преподобний Стефан Савваїт, племінник святого Іоанна Дамаскіна (пам’ять 4 грудня), народився 725 року. Десятирічним отроком він вступив до Лаври святого Савви і все життя провів у цій обителі, іноді йдучи в пустелю для усамітнених подвигів. Преподобному Стефану був посланий дар чудотворіння і прозорливості: він зціляв хворих, виганяв бісів, дізнавався думки тих, хто приходив до нього за порадою. Помер святий 794 року, заздалегідь сповіщений про день смерті. Житіє преподобного складено його учнем Леонтієм.

Місяця липня на 12-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Вологодських святих (перехідне) Преподобний Симон Воломський, в миру Симеон Михайлович, народився 1586 року в сім’ї селянина монастирської Волоколамської вотчини. 1607 року, у Смутний час, його батько, розорившись, вирушив на північ, а Симеон пішов до Москви. Там він знайшов притулок у одного кравця і навчився кравецтва. Невдовзі святий Симеон покинув Москву і пішов до Устюга, де, оселившись, харчувався від праць рук своїх. Через деякий час, спонукуваний благочестям, попрямував він на острів Соловецький для поклоніння преподобним Зосимі і Савватію. У Соловецькому монастирі Симеон навчився грамоти і церковного співу. Солодким було для нього читання божественних книг і бесіда з духовними…

Місяця липня на 12-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Новгородських святих (перехідне) / у першу неділю після 29 червня — Собор Тверських святих (перехідне) Преподобний Арсеній Новгородський, у миру Амвросій, народився в місті Ржеві в сім’ї благочестивих християн. Батько його, Григорій, займався вичинкою шкір і навчив свого ремесла сина. Амвросій для підтримки батьків старанно займався цим ремеслом, водночас не забував жебраків, яких наділяв милостинею. Вихований у всякому благочесті, він щодня відвідував храми Божі для молитви. Після смерті батька Амвросій був примушений матір’ю вступити в шлюб з дівчиною Марією, але й півроку не прожив з дружиною. Як колись Авраам залишив рідну домівку, щоб іти мандрівником на поклик…