Мученики Кирик та Іулита, матір його, Тарсійські
День пам'яті (н. ст.)
Місяця липня на 15-й день
Святі мученики Кирик та Іулита жили в Малій Азії в місті Іконії Лікаонської області. Свята Іулита походила зі знатного роду і була християнкою. Рано овдовівши, вона виховувала свого трирічного сина Кирика.
Під час гоніння на християн, розпочатого імператором Діоклітіаном (284–305), свята Іулита з сином і двома вірними рабинями пішла із міста, залишивши свій дім, майно й рабів.
Під виглядом жебрачки вона спочатку ховалася в Селевкії, а потім у Тарсі. Там близько 305 року її впізнали, затримали і представили на суд правителя Олександра.
Укріплена Господом, свята безстрашно відповідала на запитання судді і твердо сповідувала свою віру в Христа. Правитель наказав бити її палицями. Під час тортур свята Іулітта повторювала: «Я християнка і не принесу жертви бісам».
Немовля Кирик плакало, дивлячись на муки своєї матері, і рвалося до неї. Правитель Олександр пробував пестити його, але хлопчик виривався і кричав: «Пустіть мене до матері, я християнин». Правитель жбурнув дитину з висоти помосту на кам’яні сходи, хлопчик покотився вниз, вдаряючись об гострі кути, і помер.
Мати, побачивши свого понівеченого сина, подякувала Богові за те, що Він удостоїв його мученицького вінця. Після багатьох жорстоких тортур святу Іулиту усікли мечем.
Мощі святих Кирика та Іулити були знайдені за царювання святого рівноапостольного царя Константина († 337, пам’ять 21 травня). На честь святих мучеників поблизу Константинополя було влаштовано монастир, а недалеко від Єрусалима було споруджено храм.
Нині голова святого мученика Кирика зберігається у монастирі Григоріат на Святій Горі Афон, а частинки мощей святої мученики Іулити знаходяться в афонській Великій Лаврі і в тамтешніх обителях Симонопетра, Ксенофонт і Діонісіат. Також частинки її мощей є в монастирі Пресвятої Богородиці на острові Корфу і в монастирі на честь Кіккської ікони Божої Матері на Кіпрі.
За народним віруванням, святим Кирику та Іулиті моляться про сімейне щастя і одужання хворих дітей.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь мученикам Кирику и Иулитте, глас 8
Я́ко лоза́ благопло́дная, Иули́тто честна́я,/ грозд зрел принесла́ еси́ Царе́ви, всех Бо́гу,/ сы́на твоего́ Ки́рика сла́внаго,/ му́чением того́ бога́тно украси́вши/ и твое́ю кро́вию наверши́вши,/ тем и дарова́ тебе́ Вы́шний возме́здие в Вы́шних,// иде́же лику́юще, помяни́те нас, му́ченицы терпеливоду́шнии.
Ин тропарь мученикам Кирику и Иулитте, глас 4
Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего:/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак мученикам Кирику и Иулитте, глас 4
Во объя́тиих нося́щи христому́ченица Иули́тта Ки́рика,/ на по́двизе му́жески веселя́щися, взыва́ше:// Христо́с есть му́чеников похвала́.
Ин кондак мученикам Кирику и Иулитте, глас 2
Же́ртва прия́тна, Бо́гови приноси́ма,/ и свиде́тель ве́рен Христо́в явля́емь,/ с ма́терию пострада́л еси́ Иули́ттою, Ки́риче сла́вне,// с не́юже Христа́ Бо́га моли́ти не преста́й о всех нас.
Молитва мученикам Кирику и Иулитте
О, дво́ице свята́я, страстоте́рпцы Христо́вы, преблаже́нне Ки́риче, в триле́тнем во́зрасте пострада́вый, с богому́дрою ма́терию Иули́ттою! Кровьми́ ва́шими, я́ко багряни́цею, укра́сившиися и Небе́сных черто́гов и ве́чнующия сла́вы сподо́бившиися, не забу́дите и нас, на земле́ су́щих, но те́плым хода́тайством ва́шим пред Бо́гом изба́вите всех нас от вся́кия ско́рби и боле́зни. Се бо, к честне́й ико́не ва́шей благогове́йно припа́дающе и лобыза́юще ю́, мы, недосто́йнии и многогре́шнии, к вам, я́ко к ско́рым помо́щником и те́плым моли́твенником на́шим, прибега́ем и с сокруше́нным и смире́нным ду́хом вопие́м: не пре́зрите моле́ния нас, гре́шных, не́мощных, во мно́гия беззако́ния впа́дших, но, я́ко благода́тию Бо́жиею венча́ннии, очи́стите нас от неду́г на́ших и испроси́те нам у Христа́ Бо́га на́шего здра́вие душе́вное и теле́сное. Вы бо неоску́дную благода́ть исцеле́ний от Спа́са на́шего Иису́са Христа́ за ве́ру ва́шу, муче́ниими запечатле́нную, прия́ли есте́. Те́мже у́бо помози́те всем, в лю́тых не́мощех лежа́щим и в челове́честей по́мощи отча́явшимся, к вам же те́пле с ве́рою прибега́ющим, и исцеле́ние тем подава́йте неоску́дно, всем же ве́рным грехо́в оставле́ние испроси́те, да сла́вят ди́внаго во святы́х Свои́х Го́спода Бо́га и Спа́са на́шего Иису́са Христа́, и Пречи́стую Ма́терь Его́, и ва́ше те́плое заступле́ние всегда́, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропaрь глaсъ д7:
Мч7ницы твои2, гDи, во страдaніихъ свои1хъ вэнцы2 пріsша нетлBнныz t тебє2 бGа нaшегw: и3мyще бо крёпость твою2, мучи1телей низложи1ша, сокруши1ша и3 дeмwнwвъ немwщнhz дeрзwсти. тёхъ мл7твами сп7си2 дyшы нaшz.
Кондaкъ м§никwвъ, глaсъ д7.
Под0бенъ: Kви1лсz є3си2:
Во њб8sтіzхъ носsщи хrтомч7ница їулjтта ки1рmка, на п0двизэ мyжески веселsщисz, взывaше: хrт0съ є4сть мч7никwвъ похвалA.
Ще в розробці