Читання дняп’ятниця
На утрені
Мф. 11:27–30 Євангеліє від Матфея
зач. 4327Усе́ Мені́ пере́дано Отце́м Мої́м, і ніхто́ не зна́є Си́на, крім Отця́; і Отця́ ніхто́ не зна́є, крім Си́на, і кому́ Син хо́че відкри́ти.
28Прийді́ть до Ме́не, всі стру́джені і обтя́жені, і Я заспо́кою вас;
29візьмі́ть і́го Моє́ на се́бе і навчі́ться від Ме́не, бо Я ла́гідний і смире́нний се́рцем, і зна́йдете спо́кій ду́шам ва́шим;
30бо і́го Моє до́бре, і тяга́р Мій легки́й.
На літургії
Апостол
Гал. 2:6–10 Послання до Галатів
зач. 2016І в знамени́тих будь-чим, яки́ми б вони́ не були́ коли́сь, для ме́не нема́ нічо́го особли́вого: Бог не ди́виться на лице́ люди́ни. І на ме́не знамени́ті нічо́го бі́льше не покла́ли.
7Навпаки́, поба́чивши, що мені́ дові́рено благові́стя для необрі́заних, як Петро́ві для обрі́заних
8(бо Той, Хто сприя́в Петро́ві в апо́стольстві у обрі́заних, сприя́в і мені́ у язи́чників),
9і, дові́давшись про благода́ть, да́ну мені́, Я́ків, Ки́фа та Іоа́нн, ви́знані стовпа́ми, подали́ мені́ і Варна́ві ру́ку єдна́ння, щоб нам іти́ до язи́чників, а їм до обрі́заних,
10ті́льки щоб ми пам’ята́ли про вбо́гих, що я і намага́вся вико́нувати рете́льно.
Прп. Феодорі (під зачало) Гал. 3:23–29 Послання до Галатів
зач. 20823А до прише́стя ві́ри ми були́ за́мкнені під охоро́ною зако́ну, до то́го ча́су, як нале́жало відкри́тися ві́рі.
24Тому́ зако́н був вихова́телем, яки́й вів нас до Христа́, щоб нам ви́правдатися ві́рою;
25коли́ ж прийшла́ ві́ра, ми вже не під вихова́телем.
26Бо всі ви – сини́ Бо́жі по ві́рі в Христа́ Іісу́са;
27всі ви, що в Христа́ хрести́лися, в Христа́ одягли́ся.
28Нема́ вже іуде́я, ні язи́чника; нема́ раба́, ні ві́льного; нема́ чолові́чої ста́ті, ні жіно́чої, бо всі ви – одне́ в Христі́ Іісу́сі.
29А якщо́ ж ви Христо́ві, то ви наща́дки Авраа́мові і за обі́тницею спадкоє́мці.
Прп. Силуану Гал. 5:22–6:2 Послання до Галатів
зач. 2135:22Плід же ду́ха є: любо́в, ра́дість, мир, довготерпі́ння, бла́гість, милосе́рдя, ві́ра,
23ла́гідність, стри́маність. На таки́х нема́ зако́ну.
24Але́ ті, котрі́ Христо́ві, плоть свою́ розп’я́ли з при́страстями й по́хотями.
25Якщо́ ми живемо́ ду́хом, то за ду́хом пови́нні й ді́яти. Останні настанови і заклики
26Не бу́демо марносла́вні, оди́н о́дного дратува́ти, оди́н о́дному за́здрити.
6:1Бра́ття! якщо́ і впаде́ люди́на в яки́йсь гріх, ви, духо́вні, виправля́йте тако́го в ду́сі ла́гідності, пильну́ючи ко́жний себе́, щоб і ти не був споку́шений.
зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.
Євангеліє
Мк. 5:22–24,35–6:1 Євангеліє від Марка
зач. 2022І ось, прихо́дить оди́н з нача́льників синаго́ги, на ім’я́ Іаі́р, і, поба́чивши Його́, па́дає до ніг Його́
23і ду́же блага́є Його́, ка́жучи: дочка́ моя́ при́ смерті; прийди́ і поклади́ на не́ї ру́ки, щоб вона́ ви́дужала і зоста́лася жива́.
24Іісу́с пішо́в з ним. За Ним йшло бага́то наро́ду, і ти́снули на Ньо́го.
Прп. Феодорі (під зачало) Ін. 8:3–11 Євангеліє від Іоанна
зач. 283Ось кни́жники і фарисе́ї привели́ до Ньо́го жі́нку, схо́плену в перелю́бстві, і, поста́вивши її́ посере́дині, сказа́ли Йому́:
4Учи́телю! цю жі́нку взяли́ ни́ні в перелю́бстві;
5а Мойсе́й у зако́ні запові́в нам побива́ти таки́х камі́нням, а Ти що ска́жеш?
6Говори́ли ж це, спокуша́ючи Його́, щоб знайти́ що-не́будь для звинува́чення Його́. Але́ Іісу́с, нахили́вшись додо́лу, па́льцем писа́в по землі́, не зверта́ючи на них ува́ги.
7Коли́ ж продо́вжували пита́ти Його́, Він, підві́вшись, сказа́в їм: хто з вас без гріха́, пе́рший кинь у не́ї ка́мінь.
8І знов, нахили́вшись додо́лу, писа́в на землі́.
9Вони́ ж, почу́вши це, і бу́дучи доко́рені со́вістю, почали́ вихо́дити оди́н за о́дним, почина́ючи від ста́рших до оста́нніх; і залиши́вся оди́н Іісу́с і жі́нка, яка́ стоя́ла посере́дині.
10Іісу́с, підві́вшись і ніко́го не поба́чивши, крім жі́нки, сказа́в їй: жі́нко! де ті, що звинува́чували тебе́? ніхто́ не осуди́в тебе́?
11Вона́ відповіла́: ніхто́, Го́споди. Іісу́с сказа́в їй: і Я не осу́джую тебе́; іди́ і бі́льше не гріши́.
Прп. Силуану Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки
зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,
18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.
19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.
20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.
21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.
22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.
23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.
На цей день переноситься служба сщмч. Автоному