Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Послання до Галатів
Глава 2
1 По́тім, че́рез чотирна́дцять ро́ків, я знов пішо́в до Ієрусали́ма з Варна́вою, взя́вши з собо́ю і Ти́та.
2 Пішо́в же за одкрове́нням, і запропонува́в там, і особли́во зна́тнішим, благовіствува́ння, яке́ я пропові́дую язи́чникам, чи не даре́мно я подвиза́юсь або́ подвиза́вся.
3 Але́ вони́ й Ти́та, яки́й був зі мно́ю, хоч і е́лліна, не приму́шували обрі́затися,
4 а пе́ред лжебра́ттями, котрі́ тає́мно прихо́дили підгляда́ти за на́шою свобо́дою, яку́ ми ма́ємо в Христі́ Іісу́сі, щоб підкори́ти нас,
5 ми ні в чо́му не поступи́лися і не скори́лись, щоб і́стина благовіствува́ння зберегла́сь у вас.
зач. 201 6 І в знамени́тих будь-чим, яки́ми б вони́ не були́ коли́сь, для ме́не нема́ нічо́го особли́вого: Бог не ди́виться на лице́ люди́ни. І на ме́не знамени́ті нічо́го бі́льше не покла́ли.
7 Навпаки́, поба́чивши, що мені́ дові́рено благові́стя для необрі́заних, як Петро́ві для обрі́заних
8 (бо Той, Хто сприя́в Петро́ві в апо́стольстві у обрі́заних, сприя́в і мені́ у язи́чників),
9 і, дові́давшись про благода́ть, да́ну мені́, Я́ків, Ки́фа та Іоа́нн, ви́знані стовпа́ми, подали́ мені́ і Варна́ві ру́ку єдна́ння, щоб нам іти́ до язи́чників, а їм до обрі́заних,
10 ті́льки щоб ми пам’ята́ли про вбо́гих, що я і намага́вся вико́нувати рете́льно.
зач. 202 11 Коли́ ж прийшо́в Петро́ до Антіохі́ї, то я особи́сто ви́ступив про́ти ньо́го, бо на ньо́го наріка́ли.
12 Бо до прибуття́ де́яких від Я́кова, він їв ра́зом з язи́чниками; а коли́ ті прийшли́, він поча́в таї́тися та відстороня́тися, побо́юючись обрі́заних.
13 Ра́зом з ним лицемі́рили й і́нші іуде́ї, так що на́віть Варна́ва був захо́плений ї́хнім лицемі́рством.
14 А коли́ я поба́чив, що вони́ ді́ють непря́мо що́до і́стини єва́нгельської, я сказа́в Петро́ві пе́ред усіма́: якщо́ ти, бу́дучи іуде́єм, живе́ш по-язи́чницьки, а не по-іуде́йськи, то наві́що приму́шуєш язи́чників жи́ти по-іуде́йськи?
15 Ми за приро́дою іуде́ї, а не грі́шники з язи́чників;
зач. 203 16 одна́к, коли́ ж дізна́лися, що люди́на опра́вдується не діла́ми зако́ну, а ті́льки ві́рою в Іісу́са Христа́, і ми уві́рували в Христа́ Іісу́са, щоб ви́правдатися ві́рою в Христа́, а не діла́ми зако́ну; бо діла́ми зако́ну не ви́правдається нія́ка плоть.
17 Якщо́ ж, шука́ючи ви́правдання у Христі́, ми і самі́ ви́явилися грі́шниками, то невже́ Христо́с є служи́тель гріха́? Аж нія́к!
18 Бо якщо́ я зно́ву буду́ю те, що зруйнува́в, то сам себе́ роблю́ злочи́нцем.
19 Зако́ном я вмер для зако́ну, щоб жи́ти для Бо́га. Я співрозп’я́вся Христо́ві,
20 і вже не я живу́, а живе́ в мені́ Христо́с. А що ни́ні живу́ в пло́ті, то ві́рою живу́ в Си́на Бо́жого, Котри́й полюби́в мене́ і відда́в Себе́ за ме́не.
зач. 204 21 Не відкида́ю благода́ті Бо́жої; а якщо́ ви́правдання че́рез зако́н, то Христо́с даре́мно вмер.