Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Євангеліє від Марка
Глава 5
зач. 19 1 І прийшли́ на і́нший бе́рег мо́ря, в краї́ну Гадари́нську.
2 І коли́ ви́йшов Він з човна́, зра́зу зустрі́в Його́ чолові́к, яки́й ви́йшов з гробі́в і мав нечи́стого ду́ха,
3 він жив у гроба́х, і ніхто́ не міг його зв’яза́ти, на́віть ланцюга́ми,
4 бо бага́то разі́в він був ску́тий кайда́нами та ланцюга́ми, але розрива́в ланцюги́ і розбива́в кайда́ни, і ніхто́ не мав си́ли прибо́ркати його́;
5 завжди́, вночі́ та вдень, у гроба́х і го́рах, крича́в він та би́вся об камі́ння;
6 поба́чивши ж Іісу́са зда́леку, прибі́г і поклони́вся Йому́,
7 і, скри́кнувши гучни́м го́лосом, сказа́в: що Тобі́ до ме́не, Іісу́се, Си́ну Бо́га Всеви́шнього? Заклина́ю Тебе́ Бо́гом, не муч мене́!
8 Бо Іісу́с сказа́в йому́: ви́йди, ду́ше нечи́стий, з цього́ чолові́ка.
9 І спита́в його́: як твоє́ ім’я́? І він сказа́в у ві́дповідь: легіо́н ім’я́ моє́, бо нас бага́то.
10 І бага́то проси́ли Його́, щоб не висила́в їх геть з краї́ни тіє́ї.
11 Пасло́сь же там бі́ля гори́ вели́ке ста́до свине́й.
12 І проси́ли Його́ всі бі́си, ка́жучи: пошли́ нас у свине́й, щоб нам увійти́ в них.
13 Іісу́с відра́зу дозво́лив їм. І, ви́йшовши, нечи́сті ду́хи увійшли́ в свине́й; і ки́нулось ста́до з кру́чі в мо́ре, а їх було́ бли́зько двох ти́сяч; і потону́ли в мо́рі.
14 Пастухи́ ж свине́й побі́гли і розказа́ли у мі́сті та в се́лах. І жи́телі ви́йшли подиви́тись, що ста́лося.
15 Прихо́дять до Іісу́са і ба́чать, що той, що біснува́вся, в яко́му був легіо́н, сиди́ть і одя́гнений, і при здоро́вому ро́зумі; і зляка́лися.
16 Очеви́дці ж розказа́ли їм про те, як це ста́лося з біснува́тим, і про свине́й.
17 І почали́ блага́ти Його́, щоб відійшо́в від око́лиць ї́хніх.
18 І коли́ Він увійшо́в у чо́вен, той, що біснува́вся, проси́в Його́, щоб бу́ти з Ним.
19 Але́ Іісу́с не дозво́лив йому́, а сказа́в: йди додо́му до свої́х і розкажи́ їм, що сотвори́в з тобо́ю Госпо́дь і як поми́лував тебе́.
20 І пішо́в, і поча́в пропові́дувати у Десятигра́дді про те, що сотвори́в з ним Іісу́с; і всі дивува́лися. Зцілення кровоточивої та воскресіння доньки Іаіра
21 Коли́ Іісу́с зно́ву перепра́вився в човні́ на той бік, зібра́лось до Ньо́го бага́то наро́ду; Він був бі́ля мо́ря.
зач. 20 22 І ось, прихо́дить оди́н з нача́льників синаго́ги, на ім’я́ Іаі́р, і, поба́чивши Його́, па́дає до ніг Його́
23 і ду́же блага́є Його́, ка́жучи: дочка́ моя́ при́ смерті; прийди́ і поклади́ на не́ї ру́ки, щоб вона́ ви́дужала і зоста́лася жива́.
24 Іісу́с пішо́в з ним. За Ним йшло бага́то наро́ду, і ти́снули на Ньо́го.
зач. 21 25 Яка́сь жі́нка, що хворі́ла на кровоте́чу двана́дцять років,
26 бага́то потерпі́ла від багатьо́х лікарі́в, і ви́тратила все, що було́ в не́ї, і не отри́мала нія́кої ко́ристі, але їй ще погі́ршало, –
27 почу́вши про Іісу́са, підійшла́ зза́ду в наро́ді і доторкну́лась до оде́жі Його́,
28 бо говори́ла: якщо́ доторкну́сь хоч до оде́жі Його́, то ви́дужаю.
29 І зра́зу припини́лась у не́ї кровоте́ча; і вона́ відчу́ла в ті́лі, що зціли́лася від неду́ги.
30 У той же час Іісу́с, відчу́вши Сам у Собі́, що ви́йшла з Ньо́го си́ла, поверну́вся в наро́ді і сказа́в: хто доторкну́вся до оде́жі Моє́ї?
31 У́чні сказа́ли Йому́: Ти ба́чиш, що наро́д ти́сне на Те́бе, і гово́риш: хто доторкну́вся до Ме́не?
32 Але́ Він диви́вся довко́ла, щоб ба́чити ту, яка́ зроби́ла це.
33 Жі́нка ж, зна́ючи, що з не́ю ста́лося, зі стра́хом і тре́петом підійшла́, впа́ла пе́ред Ним і сказа́ла Йому́ всю пра́вду.
34 Він же сказа́в їй: до́чко! ві́ра твоя́ спасла́ тебе́; іди́ з ми́ром і будь здоро́ва від неду́ги твоє́ї.
35 Коли́ Він ще говори́в це, прихо́дять від нача́льника синаго́ги і ка́жуть: дочка́ твоя́ поме́рла; чого́ ще турбу́єш Учи́теля?
36 Але́ Іісу́с, почу́вши ці слова́, зра́зу гово́рить нача́льникові синаго́ги: не бі́йся, ті́льки ві́руй.
37 І не дозво́лив ніко́му йти за Собо́ю, крім Петра́, Я́кова та Іоа́нна, бра́та Я́кова.
38 Прихо́дить у дім нача́льника синаго́ги і ба́чить збенте́ження і тих, що пла́кали та ду́же голоси́ли.
39 І, увійшо́вши, гово́рить їм: чого́ бенте́житесь і пла́чете? ді́вчина не вме́рла, а спить.
40 І смія́лися з Ньо́го. Він же, ви́славши всіх, бере́ з Собо́ю ба́тька й ма́тір ді́вчини і тих, що були́ з Ним, і вхо́дить туди́, де лежа́ла ді́вчина.
41 І, взя́вши ді́вчину за ру́ку, ка́же їй: «таліфа́ ку́мі», що зна́чить: ді́вчино, тобі́ кажу́, встань.
42 В ту ж мить ді́вчина вста́ла і почала́ ходи́ти, бо була́ ро́ків двана́дцяти. І всі, хто ба́чив, ду́же здивува́лися.
43 І Він суво́ро наказа́в їм, щоб ніхто́ про це не знав, і сказа́в, щоб дали́ їй ї́сти.