19 вересня 2029
середа · 6 вересня ст. ст.
Спомин чуда Архістратига Михаїла, що сталося в Хонех (Колоссах) (IV). Мчч. Євдоксія, Зінона та Макарія (311–312). Мчч. Ромила і з ним багатьох інших (107–115). Мчч. Киріака, Фавста пресвітера, Авива диякона і з ним 11-ти мучеників (близько 250). Сщмч. Кирила, єп. Гортинського (III–IV). Прп. Архипа (IV). Прп. Давида (VI). Сщмч. Димитрія Спаського пресвітера (1918); сщмчч. Константина Богословського, Іоанна Павловського і Всеволода Потьомкінського пресвітерів (1937). Києво-Братської (1654) та Арапетської ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Архістратигу Михаїлуглас 4
Тропар, глас 4
Небе́сных во́инств Архистрати́же,/ мо́лим тя при́сно мы недосто́йнии,/ да твои́ми моли́твами огради́ши нас/ кро́вом крил невеще́ственныя твоея́ сла́вы,/ сохраня́я нас, припа́дающих приле́жно и вопию́щих:/ от бед изба́ви нас,// я́ко чинонача́льник вы́шних Сил.
Кондак, глас 2
Архистрати́же Бо́жий,/ служи́телю Боже́ственныя сла́вы,/ А́нгелов нача́льниче и челове́ков наста́вниче,/ поле́зное нам проси́ и ве́лию ми́лость,// я́ко Безпло́тных Архистрати́г.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мк. 11:23-26)
Якщо не простите іншим гріхів проти вас, то й Отець ваш Небесний не простить вам гріхів ваших, сказав Господь. Хто не прощає іншим? Праведник чи той, хто усвідомлює себе праведним. Такому нічого не залишається, окрім як судити і виголошувати тільки вироки й вимагати страти винним. Хто ж відчуває себе грішним, тому хіба до інших? Не повернеться у нього язик засудити іншого й зажадати від нього задоволення, коли совість самого безперестанно викриває і безперестанно погрожує праведним судом Божим. Отож чи не краще грішити, ніж праведничати? Ні, всіляко дбай про праведність. Але за всієї твоєї праведності усвідомлюй, що ти раб негідний, та усвідомлюй помислом нероздвоєним. Тобто не так, що попереду стоїть думка про свою негідність, а позаду ховається відчуття праведності, а повним усвідомленням і відчуттям себе негідним. Коли дійдеш до цього (а до цього треба доходити, бо воно не раптом набувається) — тоді, як би не згрішив проти тебе брат твій, прагнути відплати не станеш, тому що совість товкмачитиме: «І не того ще вартий, мало тобі цього», — і пробачиш; а пробачивши, сам удостоїшся прощення. Так усе життя: прощення за прощення, а на суді за це буде тоді всепрощення.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter









