3 вересня 2029
понеділок · 21 серпня ст. ст.
Ап. від 70-ти Фадея (близько 44). Мц. Васси та чад її, мчч. Феогнія, Агапія і Піста (305–311). Прп. Аврамія трудолюбного, Печерського, в Ближніх печерах (ХII–ХIII). Прп. Аврамія Смоленського (ХIII). Прп. Марфи Дивєєвської (1829). Сщмч. Олександра Єлоховського пресвітера (1918); сщмч. Павла Ягодинського пресвітера (1937); сщмч. Феодора Каллістова пресвітера (1937). Прмч. Рафаїла (Момчиловича) (1941) (Серб.). Прмч. Ігнатія (Даланова) ієромонаха (1942). Явлення Світлописаного образа Пресвятої Богородиці в Руському на Афоні Свято-Пантелеймонівському монастирі (1903).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Апостолу Фадеюглас 2
Тропар, глас 2
Днесь Еде́с град весели́тся,/ прие́м тобо́ю Креще́ния ба́ню,/ и А́вгарь, страсте́й премене́н, твою́ па́мять сла́вит./ С ни́миже пое́м и мы:/ весе́лия духо́внаго испо́лни живо́т наш/ и стра́сти исцели́,// Фадде́е апо́столе, моли́твами твои́ми.
Інший тропар, глас 3
Апо́столе святы́й Фадде́е,/ моли́ Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.
Кондак, глас 4
Я́ко звезду́ пресве́тлую/ Це́рковь тя стяжа́,/ апо́столе Фадде́е,/ чудесы́ твои́ми всегда́ просвеща́ема,// спаси́ ве́рою чту́щия па́мять твою́.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Щойно кровоточива доторкнулася з вірою до Господа і вийшла до неї сила від Господа, «зразу припинилась у неї кровотеча». Кровотеча — образ пристрасних думок і задумів, котрі безперестанно виходять із серця, яке ще не очистилося від усілякого співчуття до гріха; це наша гріховна недуга. Її відчувають ті, хто покаявся і постарався тримати себе чистим не лише зовні, а й внутрішньо. Такі бачать, що із серця безперестанно виходять помислі злі, і страждають від того та шукають лікування собі. Але лікування це не можна знайти ні в собі, ні в інших. Воно від Господа, а саме коли душа доторкнеться до Господа і від Господа вийде сила в душу. Іншими словами, коли відбудеться відчутне спілкування з Господом, про яке свідчать особлива теплота і горіння внутрішнє. Коли, кажу, це стається, одразу душа відчуває, «що зцілилася від недуги». Благо велике; але як його досягнути? Кровоточива протиснулася до Господа й одержала зцілення; і нам належить протискатися до Господа, іти без лінощів тіснотою подвигів внутрішніх і зовнішніх. Тому, хто так іде, все тісно, все тісно і Господа не видно — а потім раптом тут і є Господь. І радість! Царство Боже не приходить помітно...

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter








