13 вересня 2028
середа · 31 серпня ст. ст.
Покладення чесного пояса Пресвятої Богородиці (395–408). Сщмч. Кіпріана, єп. Карфагенського (258). Свт. Геннадія, патр. Царгородського (471). Сщмчч. Олександра Любимова пресвітера і Володимира Двинського диякона (1918); сщмчч. Михаїла Косухіна та Мирона Ржепика пресвітерів (1937); сщмч. Димитрія Смирнова пресвітера (1938). Собор новомучеників Ясеновацьких (1941–1944) (Серб.). Собор новомучеників та сповідників Катеринославських.
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Богородиціглас 8
Тропар, глас 8
Богородице Приснодево, человеков покрове,/ ризу и пояс пречистаго Твоего телесе,/ державное граду Твоему обложение даровала еси,/ безсеменным рождеством Твоим нетленна пребывающи,/ о Тебе бо и естество обновляется и время./ Темже молим Тя мир граду Твоему даровати/ и душам нашим велию милость.
Кондак, глас 4
Честнаго пояса Твоего положение/ празднует днесь Твой, Препетая, храм/ и прилежно взывает Ти:/ радуйся, Дево,/ христиан похвало.
Інший кондак, глас 2
Богоприя́тное Твое́ чре́во, Богоро́дице,/ объе́мший по́яс Твой честны́й,/ держа́ва гра́ду Твоему́ необори́ма/ и сокро́вище есть благи́х неоску́дно,// еди́на ро́ждшая, Присноде́во.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
Ще 1 думка
(Мк. 6:7-13)
Господь, посилаючи на проповідь святих апостолів, наказав їм нічого не мати при собі. Одне вбрання на плечах, сандалі на ногах, посох у руках - і все тут. І заклопотаності ні про що не мати, вступаючи в труд цей, немов вони були всебічно забезпечені. І справді, апостоли були цілком забезпечені, без жодного зовнішнього забезпечення. Як же це влаштовувалося? Досконалою відданістю апостолів волі Божій; тому то Господь так і влаштовував, щоб вони не мали ні в чому потреби. Зворушував серця тих, хто слухав проповідь, і ті живили й забезпечували проповідників. Але апостоли не мали цього на увазі і не очікували нічого, а все віддавали Господу. Тому терпляче терпіли і якщо щось зустрічалося неприємне. Одна в них була турбота проповідувати, і одна печаль - якщо не слухали проповіді. Звідси чистота, незалежність і багатоплідність проповідування. І нині б так треба, але неміч наша вимагає зовнішнього забезпечення, без якого ми й кроку не зробимо. Це, однак, не докір нинішнім нашим апостолам. Спочатку вони точно спираються на це забезпечення, але потім воно зникає з голови, і вони самою працею своєю зводяться в стан боговідданості, з якого моменту, треба думати, і починається справжня плідність проповіді. Боговідданість - вищий ступінь моральної досконалості, і не раптом до неї доходять, щойно пізнають ціну її. Вона сама приходить після праці над собою.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter





